Дуб монгольський

Дуб монгольський (Quercus mongolica) — вид дуба, поширений в Азії.

Дуб монгольський
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Букоцвіті (Fagales)
Родина: Букові (Fagaceae)
Рід: Дуб (Quercus)
Підрід: Quercus subg. Quercus
Section: Quercus sect. Quercus
Вид:
Дуб монгольський (Q. mongolica)
Біноміальна назва
Quercus mongolica
Fisch. ex Ledeb., 1838

Видовий епітет «монгольський» наданий виду, оскільки перший екземпляр рослини був описаний у Монголії, проте у наразі на території цієї країни вид не зустрічається. Поширений на північному сході Китаю, у Кореї, Японії, у Росії — у Приморському та Хабаровському краях, в Амурської області і на Сахаліні. У Сибіру цей вид відомий тільки з басейну річки Будюмкан (Забайкалля). У 2008 році готувалося обґрунтування відкриття заповідника з метою збереження гаю.

Листя

Утворює ліси, це найпоширеніше широколистяне дерево на Далекому Сході. У сприятливих умовах досягає у висоту до 30 метрів, поблизу північного кордону поширення, біля морського узбережжя й у горах рідко буває вище 10-12 м, іноді має форму чагарника. Росте повільно, живе понад 350 років. Холодостійкий вид.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.