Дуліби (Чортківський район)

Дулі́би — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Бучацька міська громада. Розташоване у південно-східній частині району. Знаходиться за 20 км від центру громади. Розташоване на лівому березі річки Стрипа, неподалік межиріччя Дністра та Стрипи.

село Дуліби
Країна  Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Чортківський район
Громада Бучацька міська громада
Код КАТОТТГ UA61060070090029034
Основні дані
Населення 800
Поштовий індекс 48461
Телефонний код +380 3544
Географічні дані
Географічні координати 48°55′49″ пн. ш. 25°25′55″ сх. д.
Водойми Стрипа
Місцева влада
Сільський голова Василечко Мар'ян Мар'янович
Карта
Дуліби
Дуліби
Мапа

Межує з селами: Жнибороди, Новосілка, через Стрипу зі Скоморохами. На північному-сході із Заліщицьким районом. Західні околиці села межують з лісом.
2001 р. проживало 855 осіб.[1]

Історія
Дуліби на фрагменті спеціальної мапи України Боплана, 1650

Поблизу розкопано поховання доби міді.

Знайдено уламок давньоруського орнаментованого горщика.[2]

28 липня 1373/1379 року — перша письмова згадка про село; в фундаційній грамоті власника Бучача Міхала Авданця (лат. Michael Hawdank heres de Buczacz)[3] на спорудження у цьому місті нового парафіяльного костелу серед свідків фігурує Мільцішконе з Дулібів (лат. Milciszkone de Duliby)[4].

Згідно поборового реєстру Подільського воєводства 1563—1564 років власником села був шляхтич Мацей Влодек, у селі була православна церква[5].

За часів ЗУНР в місцевій державній адміністрації було немало поляків (як і у Підзамочку)[6].

До виселення у 1944–1946 роках переважну кількість мешканців села становили поляки: близько 80 % населення, євреїв 17 %, а українців лише 3 %. Після переселення з Польщі прибули українці переважно з-під Перемишля.

В шематизмі за 1912 рік подано, церква Св. Покрови Пречистої Діви Марії розібрана, українці належать до парохії у Язлівці.[7]
Зараз тут проживає близько 800 мешканців.

До 19 липня 2020 р. належало до Бучацького району[8].

З 11 грудня 2020 р. належить до Бучацької міської громади[9].

Населення
  • 1841 р. 26 українців (даних про інші етнічні громади немає)
  • 1880 р. всього 985 осіб; 29 (2,9 %) українців, 945 (96,0 %) поляків, 11 (1,1 %) жидів
  • 1900 р. всього 1081 особа; 28 (2,6 %) українців, 1007 (93,2 %) поляків, 46 (4,2 %) жидів
  • 1939 р. всього 1350 осіб; 15 (1,2 %) українців, 1315 (97,3 %) поляків, 20 (1,5 %) жидів
  • 1921 р. 215 мешкальних домів, 1931 р. — 264.[7]

Пам'ятки

У центрі села знаходиться скульптура Марії Діви, з-під якої б'є джерело.

Соціальна сфера

На території села діяла сільська рада, дві школи (молодшого та середнього шкільного віку), дві церкви (православна і греко-католицька), будинок культури, дитячий садок, медпункт. Також є 3 торгові точки.

Відомі мешканці

Уродженці

Примітки
  1. Я. Красій, М. Мацала. Дуліби… — С. 544.
  2. admin. Археологія та стародавня історія Бучацького району | Замки, відпочинок, оздоровлення, зцілення в Галичині (укр.). Процитовано 23 березня 2021.
  3. Barącz S. Pamiątki buczackie. — Lwów: Drukarnia «Gazety Narodowej», 1882. — S. 155. (лат.)
  4. Там само
  5. Михайловський В. Православні парафії Подільського воєводства за матеріалами поборових реєстрів 1560-х рр. Архівовано 27 травня 2015 у Wayback Machine. // Український історичний журнал № 6 (507) за листопад-грудень 2012. — С. 139. — ISSN 0130-5247.
  6. Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР. — Львів: Інститут українознавства НАНУ, видавнича фірма «Олір»,1995. — іл. — С. 89. — ISBN 5-7707-7867-9.
  7. Калейдоскоп минулого. Дуліби… — С. 514.
  8. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  9. Рішення Бучацької міської ради від 11 грудня 2020 року № 27 «Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання»

Література

Посилання
Зовнішні відеофайли
 Як Берем’яни, Дуліби і Жнибороди гуляли на весіллі на YouTube // Відеоканал с. Жнибороди.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.