Підзамочок

Зовнішні відеофайли
	Подорожні Замальовки — Підзамочок на YouTube // ТТБ. — 2015. — 12 жовтня.

село Підзамочок
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район/міськрада	Чортківський район
Громада	Бучацька міська громада
Код КАТОТТГ	UA61060070270023851
Облікова картка	Підзамочок
Основні дані
Населення	1541
Територія	1,050 км²
Густота населення	1467,62 осіб/км²
Поштовий індекс	48423
Телефонний код	+380 3544
Географічні дані
Географічні координати	49°04′38″ пн. ш. 25°23′53″ сх. д.
Водойми	Стрипа
Місцева влада
Адреса ради	48423, с. Підзамочок
Сільський голова	Лепак Іван Іванович[1]
Карта
	Підзамочок
	Підзамочок
Мапа
	Підзамочок у Вікісховищі

Підза́мочок — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Бучацька міська громада. Розташоване в центрі району, на річці Стрипа.

У селі є геологічна пам'ятка природи — відслонення міоценових відкладів.

Підзамочок-замок

Назва

Польське видання «Encyklopedja powszechna» (Том 4) стверджувало, що назва села також була Підзамче.[2]

Історія

8 листопада 1764 року у Львові було оформлено акт дарування «Миколая на Бучачі, Потоці, Городенці, Печеніжині Потоцького воєводича белзького» (відпис знаходиться в архіві домініканів у Кракові). За ним:

місто Бучач з палацом, передмістями, селом Підзамочок та 14 сіл, належних до цього Бучацького ключа, отримували Міхал Антоній Потоцький (†1766) і його брат — львівський каштелян Юзеф.[3]

Підзамочок на мапі фон Міґа, XVIII ст.

Ігор Дуда, Ореста Синенька, Микола Козак (читає) у читальній залі Бучацької РБ

Наступна писемна згадка — 1785.

Працювали папірня, філія Варшавської ткацької фабрики, млин.

Діяли філії українських товариств «Просвіта», «Рідна школа», «Сільський господар» та інших.

У 1830-х роках перебував художник, етнограф Єжи Глоговський, який намалював зображення селян Підзамочка.[4]

Римо-католицька громада села належала до парафії в м. Бучач наприкінці ХІХ ст.[5] Кількість римо-католиків (поляків): 1880 р. — 1344 особи, 1900 р. — 1731 ос.[6]

За часів ЗУНР у місцевій державній адміністрації було немало поляків (як і в Дулібах).[7]

За даними на 1932 р., всіх мешканців 2320 осіб; з них: українців 40, поляків 2190 (94,4 %[6]), жидів 90.[8]

В селі проживають багато родин, виселених у результаті депортації лемків у 1944—1947 роках.

4 жовтня 2015 року відбувся перший фестиваль «Свято в старому замку», який, за словами сільського голови Івана Лепака, має стати традиційним.[9][10] Під час фестивалю відбулась реконструкція бою захисників замку з турецько-татарським військом 1676 року.[11]

До 19 липня 2020 р. належало до Бучацького району[12].

З 11 грудня 2020 р. належить до Бучацької міської громади[13].

Пам'ятки

Пам'ятник св. Антонію на західній околиці села

руїни фортеці (див. Підзамочок-замок) (1600 р.).
церква Різдва Пресвятої Богородиці (реконструйована і реставрована 1991 з костелу)
статуї («фіґури»):
- св. Антонія Падевського (Падуанського) (1829[14])
- Божої Матері (1905, відновлена 1990).

Соціальна сфера

Діють загальноосвітня школа 1-2 ступ., Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, дошкільний заклад, народний аматорський обрядово-фольклорний лемківський хор, торгові заклади, автомийки, ресторани та готелі, Станція технічного обслуговування "СТО Експерт", від 2007 — насіннєвий завод «Бучачагрохлібпрому».

Відомі люди

Народилися

Анатолій Рудницький (нар. 1965) — український художник.
Людвік Рутина — священик Римо-католицької церкви.
Віктор Френчко (нар. 1949) — український скульптор.
Володимир Качмарчик (нар. 1956) — доктор мистецтвознавства, професор[15]

Проживання, праця

Маріанна з Домбровських гербу Єліта (найстарша донька скарбника галицького Яна Антонія Домбровського) — дружина власника села Миколи Василя Потоцького; деякий час проживала в замку, потім — монахиня у Львові[16]
Володимир Бігуняк — український учений, педагог, доктор медицини[17]
Микола Козак — краєзнавець[18]
Ганна Ковалишин — директор будинку культури та керівник лемківського народного хору, Заслужений працівник культури України (2016).[19]
Янош Гаврош — 3-разовий володар Кубка СССР «Золотий колос» (1969—71 роки) в складі команди «Колос» (Бучач).[20]

Власники села

Примітки

Архівована копія. Архів оригіналу за 6 вересня 2012. Процитовано 27 вересня 2010.
Encyklopedja powszechna. — T. 4. — S. 540. (пол.)
T. H. Skrzypecki. Potok Złoty… — S. 78.
І. Дуда. Глоговський Юрій // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 364-365. — ISBN 966-528-197-6.
С. Шипилявий. Римо-католицька церква в Бучаччині // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 418.
С. Шипилявий. Римо-католики (поляки) в Бучаччині (на основі статистики В. Кубійовича) // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 428.
М. Литвин, К. Науменко. Історія ЗУНР. — Львів: Інститут українознавства НАН України, видавнича фірма «Олір», 1995. — С. 89. — ISBN 5-7707-7867-9
Проф. д-р В. Кубійович. Статистика Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 424.
Фестиваль «Свято в старому замку» — у с. Підзамочок
Лицарські бої, ярмарка та концерт — у замку на Тернопільщині
В замку на Тернопільщині реконструюють битву з турками 1676 року
Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Рішення Бучацької міської ради від 11 грудня 2020 року № 27 «Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання»
Реставратори врятували скульптуру св. Антонія з Бучача: розгадані секрети / Б. а. // galinfo. — 2017. — 28 червня.
- Енциклопедія Сучасної України. http://esu.com.ua/search_articles.php?id=11412 (ua). Процитовано 7 серпня 2018.
T. H. Skrzypecki. Potok Złoty… — S. 77.
П. Слюсарчук, В. Уніят. Підзамочок… — С. 82.
М. Василечко. Козак Микола Михайлович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 291. — ISBN 978-966-528-318-8.
Указ Президента України від 22 січня 2016 року № 18/2016 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Соборності України»
Л. Легкий, Г. Яворський. Колос (Колгоспник) // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 145-146. — ISBN 966-528-199-2.

Література

Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — 944 с. — іл.
Лепак І., Уніят В. Підзамочок // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 637—639. — ISBN 978-966-457-228-3.
Слюсарчук П., Уніят В. Підзамочок // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 82. — ISBN 978-966-528-279-2.
Podzameczek // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 492. (пол.) — S. 492. (пол.)
Skrzypecki T. H. Potok Złoty na tle historii polskich kresów poludniowo-wschodnich. — Opole : Solpress, 2010. — 256 s. — ISBN 978-83-927244-4-5. (пол.)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Архівована копія. Архів оригіналу за 6 вересня 2012. Процитовано 27 вересня 2010.

[2] Encyklopedja powszechna. — T. 4. — S. 540. (пол.)

[3] T. H. Skrzypecki. Potok Złoty… — S. 78.

[4] І. Дуда. Глоговський Юрій // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 364-365. — ISBN 966-528-197-6.

[5] С. Шипилявий. Римо-католицька церква в Бучаччині // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 418.

[СШ-6] С. Шипилявий. Римо-католики (поляки) в Бучаччині (на основі статистики В. Кубійовича) // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 428.

[7] М. Литвин, К. Науменко. Історія ЗУНР. — Львів: Інститут українознавства НАН України, видавнича фірма «Олір», 1995. — С. 89. — ISBN 5-7707-7867-9

[8] Проф. д-р В. Кубійович. Статистика Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 424.

[9] Фестиваль «Свято в старому замку» — у с. Підзамочок

[10] Лицарські бої, ярмарка та концерт — у замку на Тернопільщині

[11] В замку на Тернопільщині реконструюють битву з турками 1676 року

[12] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[13] Рішення Бучацької міської ради від 11 грудня 2020 року № 27 «Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання»

[14] Реставратори врятували скульптуру св. Антонія з Бучача: розгадані секрети / Б. а. // galinfo. — 2017. — 28 червня.

[15] - Енциклопедія Сучасної України. http://esu.com.ua/search_articles.php?id=11412 (ua). Процитовано 7 серпня 2018.

[16] T. H. Skrzypecki. Potok Złoty… — S. 77.

[17] П. Слюсарчук, В. Уніят. Підзамочок… — С. 82.

[18] М. Василечко. Козак Микола Михайлович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 291. — ISBN 978-966-528-318-8.

[19] Указ Президента України від 22 січня 2016 року № 18/2016 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Соборності України»

[20] Л. Легкий, Г. Яворський. Колос (Колгоспник) // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 145-146. — ISBN 966-528-199-2.