Дуньковички

Розміщене недалеко від кордону з Україною. Село розташоване за 10 км на північ від Перемишля та 59 км на схід від Ряшева.

До 1772 р. село входило до Перемишльської землі Руського воєводства.

У 1880 р. село належало до Перемишльського повіту Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорської імперії, у селі було 35 будинків і 181 житель.[2] Наприкінці XIX ст. в селі зведено фортифікаційні укріплення кільцевої оборони фортеці Перемишль.

У 1934-1939 рр. село належало до ґміни Оріхівці Перемишльського повіту Львівського воєводства. У 1939 році в селі проживало 1100 мешканців, з них 340 українців, 740 поляків і 20 євреїв[3].

В липні 1944 року радянські війська оволоділи селом і незабаром оголосили про передачу території Польщі. Українців у 1945 р. добровільно-примусово виселяли в СРСР. Українське населення села, якому вдалося уникнути вивезення до СРСР, попало в 1947 році під етнічну чистка під час проведення Операції «Вісла» і було депортовано на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині[4].

У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:

Мурована греко-католицька церква Різдва Пр. Богородиці була збудована в 1838 р., зруйнована під час Першої світової війни. Була філіяльною церквою парафії Малковичі Перемиського деканату Перемишльської єпархії.

У 1927 р. українці збудували нову муровану церкву Різдва Пр. Богородиці. Мала філіяльний статус, належавши до парафії Малковичі Радимнянського деканату Перемишльської єпархії.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дуньковички