Дьйордь Секереш
Дьйордь Секереш (угор. Szekeres György; 29 травня 1911 — 28 серпня 2005) — угорський і австралійський математик, кавалер ордена Австралії.
Дьйордь Секереш | |
---|---|
Народився |
29 травня 1911[1] Будапешт, Австро-Угорщина |
Помер |
28 серпня 2005[1] (94 роки) Аделаїда, Австралійський Союз |
Країна |
Угорщина Австралійський Союз |
Діяльність | математик, викладач університету |
Alma mater | Будапештський університет технології та економіки і Університет Нового Південного Уельсу[2] |
Галузь | комбінаторика |
Заклад | Університет Аделаїди і Університет Нового Південного Уельсу |
Аспіранти, докторанти | James Henry Michaeld[2], Alfred van der Poortend[2], John W. Schutzd[2], John Robilliard Gilesd[2], Peter George Trotterd[2], John M. Mackd[2], Sam Krassd[2], Phillip Morris Diamondd[2], Thomas William (''Bill'') Attertond[2], Jack David Grayd[2], R. W. Perryd[2], Geoffrey Howard Smithd[2], Lindsay Petersd[2], Michael Charles Cullinand[2], J. T. Lynchd[2] і Roman Frantisek Matlakd[2] |
Членство | Угорська академія наук і Академія наук Австралії |
У шлюбі з | Esther Szekeresd |
Нагороди | |
Дьйордь Секереш у Вікісховищі |
Ранні роки
Секереш народився в Будапешті, який входив тоді до Австро-Угорської імперії, в єврейській сім'ї, яка займалася шкіряним бізнесом. Уже в школі продемонстрував неабиякі математичні здібності і любов до математики. Однак в силу практичних міркувань батьки наполягли на тому, щоб він вивчав хімію в Будапештському університеті технології і економіки. Отримавши диплом, він пропрацював шість років у Будапешті як хімік-аналітик. 1936 року одружився з математиком Естер Клейн. У цей період Секереш вже продуктивно займався математикою. Доведена ним разом з Палом Ердешем у 1935 році комбінаторна теорема про опуклі багатокутники[3] названа «задачею зі щасливим кінцем» у зв'язку з його одруженням. Надалі Секереші були змушені тікати від нацизму в Китай, де Дьйордь влаштувався на роботу в Шанхаї. Там родина жила протягом Другої світової війни, японської окупації та початку комуністичної революції. У Шанхаї в них народився син Петер.
Кар'єра
1948 року Секерешу запропонували посаду в університеті Аделаїди, Австралія, яку він з радістю прийняв. Після всіх труднощів він почав успішно займатися математикою. Через кілька років у Секерешів народилася дочка Джулі. 1963 року сім'я переїхала в Сідней, де Секереш отримав посаду в університеті Нового Південного Уельсу і продовжував викладати там до виходу на пенсію в 1975 році. Крім викладання і математичних досліджень він багато часу приділяв підготовці завдань для шкільних математичних олімпіад, які проводилися його університетом, і для щорічних конкурсів, які проводило математичне товариство університету Сіднея.
Все життя Секереш працював у тісній співпраці з багатьма видатними математиками, зокрема з Палом Ердешем, Палом Тураном, Белою Боллобашем, Рональдом Гремом, Альфредом ван дер Портеном, Міклошем Лацковичем і Джоном Коатесом.
Особисте життя
Задача зі щасливим кінцем, названа так Палом Ердешем у зв'язку з подальшим весіллям Дьйордя, показує наскільки нерозривно математика була пов'язана з життям Секереша. 1933 року Дьйордь і кілька інших студентів часто зустрічалися в Будапешті на математичних семінарах. На одній з цих зустрічей Естер Клейн запропонувала задачу:
- Дано п'ять точок на площині в загальному положенні. Довести, що чотири з них є вершинами опуклого багатокутника.
Дозволивши Секерешу, Ердешу й іншим учасникам деякий час поламати голову, Естер пояснила своє нескладне доведення[4]. Згодом Дьйордь і Пал опублікували статтю з узагальненням її результату. Ця робота була оригінальним розвитком теорії Рамсея і фундаментальним результатом комбінаторної геометрії.
Дьйордь і Естер померли в один день протягом однієї години 28 серпня 2005 року в Аделаїді, Австралія.[5]
Нагороди
- 1968 року отримав медаль Томаса Ранкена Ліля академії наук Австралії.
- 2001 року до його 90-річчя університетом Нового Південного Уельсу було видано ювілейну збірку.
- 2001 року його нагородили австралійською медаллю століття «за служіння австралійському народу і науці».[6]
- 2001 року австралійське математичне товариство заснувало на його честь медаль Дьйордя Секереша.
- 2002 року він став кавалером ордена Австралії «за служіння математиці і науці, за видатний внесок в освіту і дослідження, в розвиток математичних олімпіад університету Нового Південного Уельсу і формування австралійської математичної олімпіадної команди».[7]
Див. також
- Теорема Ердеша — Секереша
- Снарк Секереша
- Координати Крускала — Секереша
- Повнократне число
- Узагальнений ланцюговий дріб
- Число Секереша-Вільфа
Примітки
- Архів історії математики Мактьютор
- Математична генеалогія — 1997.
- Erdős, Paul; Szekeres, George. // Compositio Mathematica : journal. — 1935. — P. 463—470.
- Ivars Peterson's MathTrek -Planes of Budapest. Архів оригіналу за 1 травня 2013. Процитовано 27 квітня 2013.
- Obituary, The Sydney Morning Herald
- Commonwealth of Australia (1 січня 2001). It's an Honour. http://www.itsanhonour.gov.au. Canberra: Honours and Awards Branch, Department of Prime Minister and Cabinet. Архів оригіналу за 1 травня 2013. Процитовано 20 червня 2010.
- Commonwealth of Australia (10 червня 2002). Its an Honour. http://www.itsanhonour.gov.au. Canberra: Honours and Awards Branch, Department of Prime Minister and Cabinet. Архів оригіналу за 1 травня 2013. Процитовано 20 червня 2010.
Посилання
- Giles, JR, Wallis, JS, "George Szekeres. With affection and respect, "Journal of the Australian Mathematical Society Series A, Vol 21 (1976), No 4, pp. 385—392.
- Cowling, M., "Obituary George and Esther Szekeres, " Gazette of the Australian Mathematical Society, Vol 32 (2005), No 4, pp. 221—224.
- МакТьютор, Біографія Д. Секереша
- Праці Д. Секереша з функціональних рівнянь