Дільниця Фастів I — Київ-Волинський Південно-Західної залізниці

Дільниця Фастів I — Київ-Волинський — дільниця Південно-Західної залізниці (Україна). З'єднує фастівський і київський залізничні вузли. Довжина дільниці — 57 км. На дільниці, окрім двох транзитних пунктів, розміщені 5 роздільних і 10 зупинних пунктів.

Дільниця Фастів I — Київ-Волинський
Легенда
  Київ-Пасажирський 
57
862,4
 Київ-Волинський
  Святошин 
  Почайна 
 Т 1027
51
868,4
 Вишневе
47
872,2
 Крюківщина
45
875,2
 Тарасівка
41
878,1
 Боярка
Притварка
38
881,2
 Малютянка
37
883,3
 Шляхова
34
885,1
 Глеваха
32
888
 888 км (Данилівка)
 Т 1038
27
892
 Васильків I
   
E95М05
 5 Здорівка
11 Васильків II
19
899,5
 Корчі
17
901,8
 Мотовилівка
16
903,6
 Білки
13
905,9
 Півні
11
908,6
 Вишняки
8
911,1
 Сорочий Брід
5
914,2
 Снітинка
4
915
 пост 915 км
 Миронівка, Козятин I
 Р04
0
919,3
 Фастів I
  Фастівський залізничний вузол 

Дільниця збудована 1870 року. У 1950–1958 роках електрифікована постійним струмом, 1967 року переведена на змінний струм. Дільниця двоколійна.

Станція Фастів I, пост 915 км і з.п. Снітинка належать до Козятинської дирекції, решта роздільних і зупинних пунктів — до Київської дирекції Південно-Західної залізниці.

Географія

Дільниця пролягає рівнинною місцевістю, територіями Фастівського, Бучанського районів Київської області, Святошинського і Солом'янського районів міста Києва, проходячи через міста Фастів, Боярку, Вишневе та Київ, смт Борову, Калинівку і Глеваху, села Мотовилівку, Багрин, Іванків, Тарасівку. До дільниці також прилягає Васильків I — Васильків II до міста Василькова Обухівського району.

Історія

У 1868—1870 роках була збудована Києво-Балтська залізниця довжиною 467 кілометрів, яка з'єднала Київ і Бірзулу. Залізниця пройшла через Фастів, Козятин, Вінницю. На той час на дільниці Київ — Фастів була лише дві проміжні станції — Боярка, яка розташовувалася біля села Будаївки, але назву отримала від села Боярки (сучасна Тарасівка), розташованого за 4 км від станції, і Мотовилівка, розташована на хуторі Борова.

26 травня (7 червня) 1870 року об 11 годині 30 хвилин із Києва відправився перший поїзд, який прибув до Бірзули о 6 годині 27 хвилин вранці наступного дня.[1]

1876 року побудовані станції, що розташувалися на захід села Жуляни і на північ від Василькова. Станції отримали назви відповідно Жуляни і Васильків. Пізніше навколо станції Жуляни виникло селище, яке сьогодні відоме як місто Вишневе.

12 (25) серпня 1900 року збудовано залізницю Полтава — Київ — Коростень — Ковель. У місці розгалуження доріг на Коростень і на Фастів виникла станція Пост-Волинський (оскільки одна з доріг ішла в напрямку Волині), яка стала вузловою станцією.[2]

У 1925 році за 8 км від Фастова відкрита станція Сорочий Брід. Це остання станція, яка була відкрита на дільниці, після неї відкривалися лише зупинні пункти і пости.

У 1926—1929 роках відкриті зупинні пункти Малютянка, Корчі, Півні, блокпост Глеваха (пізніше перетворений на зупинний пункт)

1929 року прокладена дорога до міста Василькова, в якому збудували станцію Васильків II, а станція Васильків змінила назву на Васильків I.

У 1930-ті роки виникло селище поблизу станції Боярка, яке згодом також отримало назву Боярка (зараз місто).

1940 року на лінії Фастів — Миронівка відкрили станцію Фастів II, а станція Фастів змінила назву на Фастів I. У цей час на дільниці також існували блокпости 17-й км і 61-й км.[3]

26 травня 1950 року відкритий рух електропоїздів на дільниці Київ-Пас. — Боярка (електрифікована постійним струмом напругою 825 В).[4]

У 1951 році на перегоні Боярка — Жуляни відкрився зупинний пункт Тарасівка, що розташувався на межі сіл Боярки і Тарасівки.

1953 року дільницю Боярка — Васильків I електрифіковано постійним струмом напругою 825 В. 1955 року дільницю від Києва-Волинського до Мотовилівки електрифіковано постійним струмом напругою 1,5 кВ.

У 1958 році на лінії Васильків I — Васильків II відкрито зупинний пункт Черкес, дільниця Мотовилівка — Фастів I електрифікована постійним струмом 3 кВ.

У 1962 році дільницю від Києва-Волинського до Мотовилівки переведено на постійний струм напругою 3 кВ.

У 1964 році відкрито зупинні пункти Білки, Вишняки і Снітинка, а в 1974 — Крюківщина.

У 1967 році дільницю переведено на змінний струм напругою 25 кВ.

У 1971 році селище Вишневе навколо станції Жуляни отримало статус міста.

У 1973 році станцію Пост-Волинський перейменовано на Київ-Волинський.

У 1990-х роках на перегоні Васильків I — Боярка відкрито зупинний пункт Шляхова, розташований у смт Глеваха.

У 2000-х роках відкриті зупинний пункт 888 км (Данилівка) і пост 915 км, закриті з. п. Крюківщина і Черкес, станція Жуляни перейменована на Вишневе, розібраний східний обхід Фастова (лінія від з. п. Снітинка до станції Триліси на дільниці Фастів I — Козятин I).

У 2021 році електрифікована дільниця Васильків I — Васильків II.

У лютому 2022 року зупинний пункт Черкес перейменований на Здорівку.[5]

Рух поїздів

Рух на дільниці один з найінтенсивніших в Україні. Станом на кінець 2011 року за день тут проходить близько 40 пар пасажирських поїздів далекого слідування, 25 пар приміських електропоїздів, 15 пар електропоїздів підвищеного комфорту, 30 пар вантажних поїздів. Дільницею також здійснюють рух «засилочні» рейси електропоїздів.

Рух поїздів далекого слідування забезпечують переважно електровози ЧС4, ЧС8, ДС3 ТЧ-1 «Київ-Пасажирський» та швидкісні електропотяги HRCS2, ЕКр1 «Тарпан» і EJ 675; вантажних — електровози ВЛ80К, ВЛ80Т ТЧ-3 «Козятин» та ТЧ-9 «Дарниця». Приміські електропоїзди та електропоїзди підвищеного комфорту представлені моделями ЭР9М, ЭР9Е, ЕПЛ9Т, ЭД9М приписки РПЧ-8 «Фастів-Моторвагонний».

Поїзди далекого слідування зупиняються лише на станції Фастів I, а деякі і її прослідують без зупинки. Приміські поїзди підвищеного комфорту зупиняються лише на станціях (окрім Сорочого Броду), приміські поїзди зупиняються на всіх зупинках (з деякими винятками). На зупинному пункті Крюківщина і посту 915 км поїзди не зупиняються.

Транзитні, роздільні і зупинні пункти дільниці
Транзитні, роздільні і зупинні пункти дільниці Фастів I — Київ-Волинський
Назва Тип Фото Відкритий[6] Відстані до ТП[7] Код Експрес-3 Код ЄМР
Фастів I Київ-Вол.
Козятинська дирекція залізничних перевезень
Фастів I станція 1870 0 57 2200150 343507
Пост 915 км пост 2007[8] 4 53 … 343583
Снітинка зуп. пункт 1964 5 52 2201298 343579
Київська дирекція залізничних перевезень
Сорочий Брід станція 1925 8 49 2201241 321156
Вишняки зуп. пункт 1964 11 46 2201275 321141
Півні зуп. пункт 1929 13 44 2201260 321137
Білки зуп. пункт 1964 16 41 2201265 321122
Мотовилівка станція 1870 17 40 2200141 321103
Корчі зуп. пункт 1926 19 38 2201220 321118
Васильків I станція 1876 27 30 2200139 321207
Данилівка (888 км) зуп. пункт 2000-ні 32 25 2201384 321194
Глеваха зуп. пункт 1927 34 23 2201145 321211
Шляхова зуп. пункт кін. XX ст. 37 20 2200353 321279
Малютинка зуп. пункт 1927 38 19 2200312 321226
Боярка станція 1870 41 16 2200140 321230
Тарасівка зуп. пункт 1951 45 12 2201135 321245
Крюківщина зуп. пункт 1974 47 10 2201152 321253
Вишневе станція 1876 51 6 2200006 321404
Київ-Волинський станція 1902 57 0 2200003 320505
   транзитні пункти
   роздільні пункти
   зупинні пункти
   закриті роздільні і зупинні пункти, які досі містяться в розкладах та довідниках

Від станції Васильків I відходить лінія до станції Васильків II довжиною 11 км. У 2021 році ця лінія була електрифікована змінним струмом.

Роздільні і зупинні пункти дільниці Васильків I — Васильків II
Назва Тип Фото Відкрита[6] Відстані до вузлів[7] Код Експрес-3 Код ЄМР
Васильків I Фастів I Київ-Вол.
Васильків I станція 1876 0 27 30 2200139 321207
Здорівка зуп. пункт 1958 5 32 35 2201136 321264
Васильків II станція 1929 11 38 41 2201147 321300
Перегін Київ-Волинський — Вишневе. Вид у напрямку Вишневого. Праворуч — колія від ст. Борщагівка, ліворуч — від ст. Київ-Волинський.

Від станції Вишневе відходить лінія до станції Святошин (11 км), яка проходить через ст. Київ-Волинський.

Транзитні, роздільні і зупинні пункти дільниці Вишневе — Святошин
Назва Тип Фото Відкритий[6] Відстані до вузлів[7] Код Експрес-3 Код ЄМР
Вишневе Святошин
Вишневе станція 1876 0 11 2200006 321404
Київ-Волинський станція 1902 5 6 2200003 320505
Алмаз зуп. пункт 1977 8 3 2201169 322411
Борщагівка станція 1931 9 2 2201150 322445
Святошин станція 1902 11 0 2200008 322407

Джерела

Примітки
  1. Москаленко, Петро (17 жовтня 2009). Сторінки майбутньої книги. Історія та сьогодення Південно-Західної. Газета «Рабочее слово». Процитовано 11 грудня 2011.
  2. Москаленко, Петро (11 квітня 2009). На стику століть (цифри і факти) (Продовження). Газета «Рабочее слово». Процитовано 11 грудня 2011.
  3. Схемы железных дорог и водных путей сообщения СССР. — М. : Воениздат НКО СССР, 1943.[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
  4. Коновалов, Дмитрий (3 вересня 2011). «Электрическая» связь поколений. Магістраль (російською). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 26 листопада 2011.
  5. Телеграма ДАЗТУ від 03.02.2022 року № ЦРП-20/71
  6. Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  7. Україна. Атлас залізниць. Мірило 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.
  8. Телеграма Державної адміністрації залізничного транспорту України «Щодо відкриття нових роздільних пунктів». Архів оригіналу за 3 березня 2013. Процитовано 16 вересня 2011.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.