Ділі

Ді́лі (тетум Dili, порт. Díli) — столиця та найбільше місто Східного Тимору. У Ділі знаходяться центральні державні органи Демократичної Республіки Східного Тимору. Ділі — головний порт і комерційний центр Східного Тимору. У місті знаходиться летовище, назване на честь національного героя Східного Тимору Ніколау Лобато[2].

Ділі
Díli
Герб Ділі
Вид на Ділі та сусідній острів Атауро на задньому фоні
Вид на Ділі та сусідній острів Атауро на задньому фоні
Основні дані
8°33′13″ пд. ш. 125°34′42″ сх. д.
Країна Східний Тимор
Регіон Ділі
Столиця для Східний Тимор, Португальський Тимор, Ділі, Тимор і Східний Тимор
Засновано 1520
Площа 48 268 км²
Населення 150.000 (2006)
Агломерація 165.305
Висота НРМ 11 ± 1 м
Водойма Банда
Назва мешканців фр. Dilinais[1], фр. Dilinaise[1] і есп. Dilano
Міста-побратими Коїмбра, Дарвін, Лісабон, Канберра, Сідней
Часовий пояс UTC+9
GeoNames 1645457
OSM r4631022 ·R
Міська влада
Мапа
Ділі
Ділі (Східний Тимор)


 Ділі у Вікісховищі

Ділі розділений на 18 районів (Sucos), кожен з яких має голову і раду. У місті знаходиться декілька навчальних закладів: приватний університет, політехнічний інститут, педагогічне, медичне і адміністративне училища. У місті є також велика регіональна бібліотека і шпиталь. Вершину мису Фатукака, з якої відкривається панорама всього міста, вінчає масивна статуя Христа.

Географія

Урядовий палац у Ділі

Місто розташоване на північному узбережжі острову Тимор, на висоті 11 метрів над рівнем моря, у південній частині Малих Зондських островів Малайського архіпелагу. Є центром однойменної округи, до якої крім власне міста і околиць входить острів Атауро. Ділі — найбільший культурний і туристичний центр країни.

В околицях Ділі переважають вічнозелені та листопадні види дерев і чагарників, рівнини вкриті травою аланг-аланг. Деревні породи (дикорослі): евкаліпт, сандалове дерево із запашною деревиною (ендемік), тикове, червоне і залізне дерево, пальми різних порід. Фауна представлена ​​оленями, кускус, какаду та бео, ящірками та зміями, різноманітними рибами і морськими тваринами.

Населення

Пам'ятник Івану Павлу II.

Населення — 193 563 осіб[3]. Більша частина населення Ділі розмовляє індонезійськими мовами (атоні, тетум, мамбай, тукудеде та ін.), частина корінних мешканців (маре, бунака, макасаї, дагода та ін.) — на мовах, близьких до папуаських. У столиці є також невелика кількість португальців та китайців. Ділі відомий своїми ритуальними і церемоніальними танцями (тобі-тобі тв інші), виконуваними у своєрідному музичному стилі крончонґ, який народився у результаті взаємодії місцевої і португальської культур.

Історія

Герб міста португальського періоду

Найдавніші історичні відомості про Тимор свідчать про те, що в XIV ст. територію, на якій нині знаходиться Ділі, населяли племена, котрі платили данину яванській державі Маджапахіт. Починаючи з XV ст. острів став об'єктом колоніальної експансії португальців і голландців.

Ділі засноване у 1520 році португальцями. У 1596 році Ділі став столицею Португальського Тимору. 1859 року острів Тимор поділили на 2 частини: Нідерландам дісталася південно-західна частина, Португалії — північно-східна, територія сучасної Ділі[4]. У результаті геноциду, проведеного колонізаторами і португальсько-голландських зіткнень населення острова скоротилося, а його економічний і культурний розвиток було паралізовано на довгі роки.

Під час Другої світової війни Ділі був окупований Японією. З утворенням Індонезійської республіки у 1945 році, колишня нідерландська частина Тимору увійшла до її складу і стала колонією, а у 1975 році до Індонезії приєднали і португальську частину острова. Ділі став великим адміністративним центром Східного Тимору. У 1999 року більша частина Ділі була зруйнована в ході збройного конфлікту з індонезійськими військами. 20 травня 2002 Індонезія проголосила незалежність Східного Тимору, столицею якого стало Ділі.

Клімат

У Ділі панує субекваторіальний мусонний клімат, температура повітря у місті впродовж усього року + 25-27 °С, опадів випадає 1000 мм на рік. Сухий сезон триває з травня по листопад.

Клімат Ділі
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 36,0 35,5 36,6 36,0 35,7 36,5 34,1 35,0 34,0 34,5 36,0 35,5 36,6
Середній максимум, °C 31,3 31,1 31,2 31,5 31,3 30,7 30,2 30,1 30,3 30,5 31,4 31,1 30,9
Середня температура, °C 27,7 27,6 27,4 27,4 27,0 26,8 25,5 25,1 25,4 26,0 27,2 27,4 26,6
Середній мінімум, °C 24,1 24,1 23,5 23,5 22,8 21,9 20,8 20,1 20,5 21,5 23,0 23,6 22,4
Абсолютний мінімум, °C 19,0 16,2 16,5 18,2 13,2 14,5 12,4 11,8 13,4 16,1 18,0 16,7 11,8
Норма опадів, мм 139.5 138.7 132.7 104.3 74.9 58.4 20.1 12.1 9.0 12.8 61.4 144.9 908.8
Кількість сонячних годин 189,1 161,0 235,6 234,0 266,6 246,0 272,8 291,4 288,0 297,6 270,0 220,1
Кількість днів з опадами 13 13 11 9 6 4 3 1 1 2 6 11 80


Вологість повітря, % 80 82 80 77 75 72 71 70 71 72 73 77 75
Джерело: Deutscher Wetterdienst[5]

Галерея

Примітки

  1. http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
  2. Міжнародний аеропорт ім. Ніколау Лобато в Ділі
  3. Східний Тимор. Загальна інформація. Архів оригіналу за 8 грудня 2013. Процитовано 31 серпня 2015.
  4. Історія Східного Тимору
  5. Klimatafel von Díli, Insel Timor / Ost-Timor. Baseline climate means (1961-1990) from stations all over the world (German). Deutscher Wetterdienst. Процитовано 29 січня 2016.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.