Едмунд Дрекзель

Фердинанд Генріх Е́дмунд Дре́кзель (нім. Ferdinand Heinrich Edmund Drechsel; 3 вересня 1843, Лейпциг — 22 вересня 1897, Неаполь) — фізіологічний хімік.[2][3] Був одним із найважливіших представників старої біохімії.

Едмунд Дрекзель
нім. Edmund Drechsel
Народився 3 вересня 1843(1843-09-03)[1]
Лейпциг, Королівство Саксонія, Німецький союз
Помер 22 вересня 1897(1897-09-22)[1] (54 роки)
Неаполь, Італія
Країна  Німеччина
Діяльність біохімік, хімік, фармаколог, викладач університету
Знання мов німецька
Заклад Лейпцизький університет, Бернський університет і Фрайберзька гірнича академія
Членство Саксонська академія наукd, Леопольдина і Q1303845?

Життєпис

Едмунд Дрекзель народився в Лейпцигу в 1843 році у сім'ї адвоката і нотаріуса Карла Фердинанда Дрекселя з Рудних гір. З 1849 року він відвідував приватну школу Гартмайєра, а з 1855 по 1861 рік — гуманістичну школу Святого Томи в Лейпцигу.[4]

Після закінчення середньої школи він вивчав природничі науки, зокрема хімію, у Отто Лінне Ердмана у Лейпцизькому університеті та у Германа Кольбе у Марбурзькому університеті. Влітку 1861 р. він став учасником хору Лейпцизького університету[5]. У 1864 р. отримав звання доктора наук. Потім працював асистентом Якоба Фольгарда в Університеті Людвіга-Максиміліана в Мюнхені, а з 1865 року — у Германа Кольбе в Лейпцигу. У 1868 році він розпочав свою роботу у свинцевих та срібних фабриках «Гюстав Дюмон та брати» у Скленьо, Бельгія. З 1870 по 1872 р. був помічником Теодора Шерера в гірничій академії Фрайберга[6].

У 1872 році став асистентом Карла Людвіга та завідувачем хімічного відділу Фізіологічного інституту Лейпцизького університету.[7] 1875 році закінчив габілітацію на філософському факультеті з роботою «Внесок у знання про цианімід» і став приват-доцентом. У 1878 році став доцентом кафедри фізіологічної хімії на медичному факультеті Лейпцизького університету.

З 1892 по 1897 рік він змінив Марселі Ненцького на посаді професора фізіологічної та патологічної хімії та фармакології в Бернському університеті. У 1897 р. залишився для навчання в зоологічній станції Неаполя[8]. 22 він вересня помер.

Науки

Дрекзель зробив важливий внесок у фізіологічну та фізичну хімію.

Він вважається промотором білкової хімії (зокрема відкриття амінокислоти лізину). Проводив лабораторні експерименти з білками і сформулював теорію утворення сечовини з білкових тіл за допомогою карбамової кислоти. Дрекзель відкрив електросинтез змінного струму та описав окислювально-відновні реакції, що спостерігаються на електродах. Досліджував гліколеву кислоту, відновлення вугільної кислоти до щавлевої кислоти і присвятив себе хімії печінки. На честь нього та Вальтера Борше названа циклізація Борша-Дрекселя.

Примітки
  1. https://www.deutsche-biographie.de/sfz11810.html
  2. Professorenkatalog der Universität Leipzig: Prof. Dr. phil., Dr. med. h.c. Heinrich Ferdinand Edmund Drechsel
  3. Zeno.org: Drechsel, Edmund
  4. Richard Sachse, Karl Ramshorn, Reinhart Herz: Die Lehrer der Thomasschule zu Leipzig 1832—1912. Die Abiturienten der Thomasschule zu Leipzig 1845—1912. B. G. Teubner Verlag, Leipzig 1912, S. 38.
  5. Gesamtverzeichnis der Pauliner vom Sommer 1822 bis Sommer 1938, Leipzig 1938, Seite 35
  6. Scheerer, Theodor – Personen. web.archive.org. 9 лютого 2011. Процитовано 10 жовтня 2021.
  7. Carl-Ludwig-Institut für Physiologie der Uni Leipzig: Geschichte
  8. Julius Pagel. Drechsel, Edmund // Allgemeine Deutsche Biographie. Leipzig, 1904, Band 48, S. 77.


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.