Екваторіальний кліматичний пояс
Екваторіальний кліматичний пояс — один з семи кліматичних поясів планети Земля, який розташовується обабіч екватора. Тут цілий рік панують екваторіальні повітряні маси. В дні рівнодення (двічі на рік) сонце в полудень перебуває в зеніті над екватором. Температура повітря висока протягом усього року +26…+30°С. У цьому кліматичному поясі спостерігаються найнижчі річні амплітуди температур — приблизно 0 °С. Добові амплітуди температур також незначні, зокрема не перевищують 2°С поблизу водойм. Кількість опадів сягає 3000 мм, на навітряних схилах — 6000-7000 мм. Коефіцієнт зволоження більше 1 (кількість опадів перевищує випаровуваність), тому територія часто заболочена.
Розташування
Екваторіальний пояс розташовується приблизно між 6-9° північної широти та 5-12° південної і фактично не являє собою суцільного поясу, а розбивається на 3 окремих ареали: північні райони Південної Америки, узбережжя Гвінейської затоки та басейн Конго до озера Вікторія у Африці, Зондські острови та Меланезія з прилеглими акваторіями Індійського та Тихого океанів.
Біота
Для екваторіального поясу характерні інтенсивні біогеохімічні процеси[1]. Переважають латеритні ґрунти[1], зайняті вологими екваторіальними лісами, де серед багатьох інших видів дерев ростуть каучуконоси, дерево какао, коричне і хлібне дерева, пальми тощо[1]. На узбережжях морів і океанів — мангрові ліси. З тварин характерні мавпи, лінивець, мурахоїд, тапір, носоріг, бегемот, слон, ягуар, леопард, багато яскраво забарвлених птахів, змій[1].
Примітки
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Література
- (рос.) Алисов Б. П., Полтараус Б. В. Климатология. — М.: Издательство Московского университета, 1962. 228 стор.