Елеонора Маркс

Елеонора Маркс — шоста дочка Маркса та його дружини Женні фон Вестфален, народилася в Лондоні. В сімейному колі їй дали прізвисько Туссі (Tussy). Інші її прізвиська — Кво-Кво і Карлик Альберіх (сам Маркс був «Мавром», його дружина — Меме, дочка Лаура — «Готтентот» і «Какаду»)[3].

Змалку Елеонора проявляла цікавість до політики: будучи ще дитиною, вона навіть писала листи деяким політикам. Страта «манчестерських мучеників» вразила 12-річну дитину; з тих пір Елеонора все життя симпатизувала ірландському рухові за незалежність. Крім того, батько пробудив у ній інтерес до літератури: трирічна Елеонора декламувала уривки з творів Шекспіра.

У 1884 році в британській партії Соціал-демократична федерація Маркс зустріла Едуарда Евелінга, з яким провела решту життя у фактичному шлюбі.

На відміну від батька, Маркс вважала себе єврейкою, цікавилася власними предками й тісно спілкувалася з єврейськими робітниками Іст-Енду.

У 1898 році Маркс з'ясувала, що її громадянський чоловік Евелінг таємно одружився з молодою акторкою. Він запропонував Елеонорі здійснити подвійне самогубство, хоча сам не мав наміру виконувати пропозицію. Евелінг залишив їй синільну кислоту і покинув дім, після чого Елеонора отруїлась. Евелінг був широко знеславлений за ці дії, однак обвинувачень проти нього висунуто не було.

В 16 років стала секретаркою свого батька й супроводжувала його в поїздках на конференції та збори соціалістів по всьому світу. Роком пізніше закохалася в журналіста й члена Паризької Комуни Проспера Олів'є Ліссагаре, який після повалення Комуни, рятуючись від репресій, утік до Лондона. Попри згоду з Ліссагаре в політичних питаннях, Карл Маркс не схвалював стосунків дочки з ним через велику різницю в віці: Ліссагаре було тоді 34 роки. Елеонора покинула батьківський дім і переїхала до Брайтона, де стала шкільною вчителькою. Згодом вона допомогла Ліссагаре написати «Історію Паризької Комуни 1871 року». Батькові книга сподобалась, і він навіть переклав її на англійську мову; але стосунки дочки з автором усе ще не схвалював. У 1880 році Маркс змінив думку й дав дозвіл на одруження, однак у 1882 році Елеонора розірвала зв'язок із журналістом.

На початку 1880-х років була змушена доглядати за літніми батьками. Мати Елеонори померла в грудні 1881 року, а батько — в березні 1883, перед смертю доручивши їй зайнятися публікацією його незакінчених рукописів, а також англійського перекладу «Капіталу».

У 1884 році Елеонора Маркс увійшла до першої британської соціалістичної партії — Соціал-демократичної федерації — і була обрана до виконавчого органу. Того ж року, після розколу в партії, Маркс покинула її й заснувала Соціалістичну Лігу. Причиною розколу стали націоналістичні погляди й авторитарний стиль керівництва засновника партії Генрі Хіндмана. Зокрема, останній заперечував проти відправлення делегатів до Французької робітничої партії, назвавши такі дії «сімейними справами» (членами ФРП були сестра Маркс Лаура та її чоловік Поль Лафарг).

Маркс регулярно писала в місячник статті на тему «жіночого питання». У 1885 році вона брала участь в організації Міжнародного Соціалістичного Конгресу в Парижі, а наступного року разом з Евелінгом і Вільгельмом Лібкнехтом у США збирала гроші в підтримку Соціал-демократичної партії Німеччини. Між тим, до Соціалістичної Ліги почали масово вступати анархісти, з якими Маркс вела запеклу боротьбу. В результаті розколу організація розпалася в 1889 році.

В 1884 році Маркс вступила до Жіночої ліги профспілок. Вона підтримувала низку страйків і присвятила цьому багато статей та книг.

Тоді ж Маркс зацікавилась театром, вважаючи мистецтво ефективним інструментом у руках соціалістичної і феміністської. Займалася перекладами праць Флобера та Ібсена.

У 1893 році Маркс та Евелінг зацікавились щойно створеною Незалежною лейбористською партією. Однак членів партії, християнських соціалістів, не вдалось навернути в марксистські погляди, і в 1897 році подружжя знову вступили до Соціал-демократичної федерації — як і більшість колишніх членів Соціалістичної Ліги.

• Фемінізм
• Марксизм
• Соціалізм

• Інтернет-архів праць Елеонори Маркс
• Біографія Елеонори Маркс
• Елеонора Маркс на сайті жінок Брайтона