Елфрі Вудард

Елфрі Етте Вудард народилась та виросла в Талсі, штат Оклахома в родині домогосподарки та дизайнера інтер'єру. По завершенню навчання в середній католицькій школі вона вступила в Бостонський університет, де вивчала драматичне мистецтво.

В 1974 році — закінчила університет і отримала ступінь бакалавра мистецтв, після чого почала виступати на театральній сцені в Вашингтоні. В 1977 році переїхала до Лос-Анджелесу, де і стався її великий прорив в кар'єрі завдяки головній ролі в офф-Бродвейській п'єсі «Для кольорових дівчаток, які подумали про самогубство, коли зійшла веселка».

Елфрі Вудард часто називають однією з найбільш досвідчених і талановитих афроамериканських акторок свого покоління. За свою кар'єру, яка тривала понад три десятиліття, Вудард знялась майже в ста фільмах та телевізійних шоу, і в першу чергу досягла успіху в драматичних ролях.

В 1978 році, після успіху п'єси «Для кольорових дівчаток...», Вудард дебютувала на екрані в телеверсії п'єси «Випробовування Моук» каналу PBS. Пізніше з'явилась у кінофільмі «Запам'ятай моє ім'я» з Джеральдіною Чаплін. Наступні декілька років акторка була помітною завдяки ролям в фільмі Роберта Альтмана «Здоровий спосіб життя» (1980) та нетривалому телесеріалі «Відьма Такер» (1982—1983) з Кетрін Гікс. В 1983 році, за роль економки Чічі в фільмі «Кросс-Крік», Елфрі Вудард отримала хороші відгуки від критиків та номінацію на премію «Оскар» за найкращу жіночу роль другого плану за роль скорботної матері застреленої дитини в телесеріалі «Блюз Гілл-стріт». В 1985 році вона знялась в комедійному серіалі «Сара», який був закритий після одного короткого сезону. Після цього — запрошена на роль в медичній драмі каналу NBC «Сент-Елсвер». Хоча Вудард покинула серіал після одного сезону, її екранний дует з Дензелом Вашингтоном була високо оцінена критиками. А акторка за свою роль отримала номінацію на премію «Еммі» за найкращу жіночу роль в драматичному телесеріалі. В 1988 році вона ненадовго повернулась в серіал і отримала ще одну номінацію на «Еммі».

Вудард знялась разом з Фаррою Фосетт в триллері «Крайнощі», але основний успіх прийшов в другій половині 80-х на телебаченні завдяки виконанню головних ролей в телефільмах. В той час вона тричі номінувалась на премію «Еммі» за найкращу жіночу роль в міні-серіалі або фільмі за ролі в фільмах «Слова від серця» (1985), «Неприродні причини» (1986) та «Материнська відвага: Історія Мері Томас» (1989). В 1987 році вона виграла свою другу «Еммі» в категорії «Найкраща запрошена акторка драматичного серіалу» за свою роль жертви зґвалтування в пілотному епізоді серіалу «Закон Лос-Анджелесу» і тоді ж зіграла роль Вінні Мандела в фільмі HBO «Мандела», яка принесла їй премії NAACP и CableACE.

Елфрі Вудард у 2008 році

Після ролей другого плану в кінокомедіях «Нова різдвяна казка» (1988) та «Місс Феєрверк» (1989) кар'єра Елфрі Вудард на великому екрані почала йти вгору. В 1991 році вона разом з Денні Ґловером знялась у фільмі «Великий каньйон», який виграв премію Берлінського міжнародного кінофестивалю, а також був успішним в прокаті. ЇЇ найбільший успіх у кіножурналістів здобула роль медсестри з особистими таємницями, яка стає доглядальницею колишньої зірки, а зараз особи з інвалідністю, в кінофільмі 1992 року «Риба пристрасті». Один з критиків написав, що перевтілення акторки було «незабутнім, спокійним та разом з тим хтивим». За свою роль вона виграла «Незалежний дух» та отримала свою першу в кар'єрі номінацію на «Золотий глобус», а також була однією з претенденток на «Оскар». Далі вона знімалась у фільмах «Серце і душі» (1993), «Бофа!» (1993), «Азартна гра», «Лоскутное одеяло» (1995), «Зоряний шлях: Перший контакт» (1996), «Первісний страх» (1996) та інших. В 1994 році Елфрі Вудард зіграла головну роль дружини джазового музиканта в напів-автобіографічному кінофільмі Спайка Лі «Круклін», який був добре прийнятий критиками, але не отримва успіху в прокаті. Тоді ж вона повернулась на телебачення і отримала ще дві номінації на «Еммі» за ролі в телефільмах «Уроки фортепіано» (1995) та «Пригоди Гуллівера» (1996). В 1994 році вона була названа однією з найбільш привабливих людей за версією журналу People.

В 1997 році Елфрі Вудард зіграла одну зі своїх найбільш яскравих ролей на екрані — медсестри Юніс Еверс, яка працює з жертвами досліджень сифілісу Таскігі в фільмі HBO «Діти Місс Еверс». За виконання ролі Вудард виграла ряд нагород, в тому числі «Еммі», «Золотий глобус», «Спутник» та премію Гільдії кіноакторів США. Наступного року отримала похвалу критиків за роль страждаючої від наркозалежності та аутизму матері-одиначки в фільмі «Повернення до витоків». За цю ролі вона ще отримала одну номінацію на «Незалежний дух» та декілька нагород від спільноти критиків. Наступна номінація на «Золотий глобус» була за роль наркоманки у фільмі «Свято серця». Далі акторка стабільно з'являлась у різних фільмах.

В 2003 році — виграла свою четверту «Еммі» за роль у серіалі «Практика».

В 2005 році — отримала роль Бетті Епплваєт в серіалі каналу ABC «Відчайдушні домогосподарки». Участь в серіалі викликала хвилю уваги до акторки в пресі, оскільки вона фактично стала першою темношкірою акторкою з провідною роллю на національному телебаченні за останні роки. Критики дали свої схвальні відгуки за цю роль. Крім того, акторка отримала номінацію на «Еммі» за найкращу жіночу роль другого плану в комедійному серіалі, а також відмічена премією Гільдії кіноакторів США за найкращий акторський склад в комедійному серіалі.

Елфрі Вудард на кінофестивалі у Торонто

Вудард номінувалась на «Еммі» за свої ролі в телефільмах «Далека вода» (2006) та «Картинки Холліс Вудс» (2007). В 2008 році вона зіграла головну роль в кінофільмі Тайлера Перрі «Сім'я мисливців», який був дуже успішним в прокаті. В 2010 році Вудард номінувалась на премію «Греммі» в категорії за найкращий мовний альбом за Nelson Mandela’s Favorite African Folktales. В 2010-х рр. — була запрошеною зіркою в шоу HBO «Реальна кров», де зіграла душевнохвору мати торговця наркотиками та гея-проститутки, за що отримала похвалу від критиків та отримала сімнадцяту за рахунком номінацію на «Еммі».

В 2012 році Елфрі знялась в телефільмі «Сталеві магнолії», римейку однойменного фільму 1989 року. В проекті вона зіграла Уізер, в оригінальному фільмі виконану Ширлі Маклейн, за що черговий раз отримала похвалу за свою універсальну гру. Вона в черговий раз номінувалась на «Еммі» та премію Гільдії кіноакторів США.

Таким чином, акторка має абсолютний рекорд премії за кількістю номінацій за різні ролі. В загальному вона виграла та номінувалась на «Еммі» в шести з восьми жіночих категоріях, що робить її найбільш відміченою акторкою за різні образи в історії нагороди.

Вудард є членом Демократичної партії США та бере активну участь в їх діяльності. У лютому 2008 року вона брала участь в передвиборчій агітації за Барака Обаму в штате Огайо. В листопаді 2012 року — знову агітувала за Обаму в Лонгмонті, штат Колорадо, в рамках передвиборчої компанії.

Елфрі Вудард мешкає в Санта-Моніці з чоловіком Родеріком Спенсером, за якого вийшла заміж в 1983 році. Подружжя виховує двох дітей.

• Елфрі Вудард на IMDb
• Елфрі Вудард на Internet Broadway Database