Ельжбета Кшесіньська

Ельжбета Дуньська провела дитинство в Млоцінах, які нині є частиною Варшави, а після Другої світової війни разом із сім'єю (батьками і двома братами) оселилася в Ельблонгу. У місцевій школі вона часто прогулювала уроки фізкультури і лише наприкінці навчального року, щоб отримати відмінну оцінку в атестаті, на одному із занять вистрибнула далеко за лінію, яку намалював учитель. Таким випадковим способом проявився спортивний талант Ельжбети[3].

Після закінчення школи вступила до медичної академії в Гданську, яку закінчила 1963 року, отримавши спеціальність лікаря-стоматолога. Спортивна кар'єра Ельжбети Дуньської починалася в гданському клубі «Спуйня». 1952 року вона вперше стала чемпіонкою Польщі зі стрибків у довжину й увійшла до складу збірної для участі в Олімпійських іграх у Гельсінках.

У той час Ельжбета мала дуже довге світле волосся, заплетене в косу, і ця особливість несподівано стала причиною невдалого виступу на першій в її житті Олімпіаді в Гельсінках. 17-річна дебютантка збірної Польщі виконала далекий стрибок, але в момент приземлення сильно нахилила голову назад — так, що коса теж торкнулася піску. Після тривалих нарад і вимірювань судді визначили результат, який дозволив Ельжбеті посісти лише 12-те місце[4].

1955 року спортсменка вийшла заміж за легкоатлета Анджея Кшесіньського. 20 серпня 1956 року, за 3 місяці до старту Олімпійських ігор, Ельжбета Кшесіньська на змаганнях у Будапешті встановила новий світовий рекорд зі стрибків у довжину — 6,35 м. Це досягнення їй вдалося повторити й на самих Іграх в Мельбурні. 27 листопада завоювала золоту медаль за значної переваги над суперницями: найкраща спроба американки Віллі Вайт, яка посіла 2-ге місце, становила 6,09 м. Золото Кшесіньської виявилося єдиною найвищою нагородою Польщі на Олімпіаді в Мельбурні. На батьківщині її визнали найкращим спортсменом 1956 року за підсумками традиційного референдуму, що його провело видання «Przegląd Sportowy»[5].

На третій у своїй кар'єрі Олімпіаді, 1960 року в Римі, Кшесіньська завоювала срібну нагороду у стрибках в довжину попри те, що влітку 1960 року на тренуванні травмувала ногу і за два тижні до Олімпіади перенесла операцію, а також попри те, що виступати їй довелося в позиченому в товаришів по команді чоловічому взутті, бо свою пару вона забула на біговій доріжці за день до змагань[4]. Результат Кшесиньської (6,27) виявився на 10 сантиметрів гіршим, ніж у переможниці — радянської спортсменки Віри Крепкіної, що встановила новий олімпійський рекорд.

Завоювала також дві медалі на чемпіонатах Європи: бронзу 1954 року й срібло 1962-го. Вона є 10-разовою чемпіонкою Польщі з різних легкоатлетичних дисциплін: стрибків в довжину (1952, 1953, 1954, 1957, 1959, 1962, 1963), бігу на 80 м з бар'єрами (1957) й п'ятиборства (1953, 1962).

1968 року закінчила заочні курси тренерів у Познані. Після 1981 року працювала тренером у США, у 2000 році повернулася на батьківщину, до Варшави.

Померла після тривалої хвороби 29 грудня 2015 року[6].

• Заслужений майстер спорту Польщі (1962).
• Нагороджена Офіцерським хрестом ордену Відродження Польщі.

• Ельжбета Кшесиньська — олімпійська статистика на сайті Sports-Reference.com (англ.) (архівна версія)
• Результати виступів (англ.). tilastopaja.org. Архів оригіналу за 13-05-2012. Процитовано 8-04-2011.
• Життєпис (пол.). Польський олімпійський комітет. Архів оригіналу за 13-05-2012. Процитовано 8-04-2011.