Еоніум

Вічнозелені напівчагарники, чагарники або невисокі дерева, інколи з дуже вкороченими пагонами, через що рослини набувають вигляду плоских подушок. Гілки дебелі, нечисленні, відходять від стовбура на малій висоті і мало відрізняються від нього за товщиною. Кора гладка, сіра або коричнева, на її поверхні часто добре помітні листкові рубці. Численні листки зібрані в розетки, розташовані на кінцях гілок, у молодих рослин або рослин із вкороченим стовбуром вони можуть набувати вигляд наземних. Листки більш-менш товсті, оберненояйцеподібні або лопатеві, із заокругленим кінцем та звуженою основою, зелені, інколи жовтуваті, а по краях — червонуваті. В розетці вони розташовані дуже щільно, внаслідок чого утворюють суцільну плоску або лійкоподібну поверхню, між старими листками відстань помітно збільшується. Поверхня листків гладка або опушена короткими малопомітними волосками (в Aeonium smithii — густо опушена), інколи вона набуває лискучого або липкого вигляду.

Суцвіття, китицеподібне або зонтикоподібне, піднесене на високому квітконосі. Квітки двостатеві, актиноморфні, відносно непоказні, як правило, забарвлені у жовтий колір, рідше — білуваті або рожеві. Чашолистки товсті, голі або опушені. Пелюстки ланцетні або оберненояйцеподібні. Тичинки вільні, голі або опушені, ниткоподібні, їх кількість вдвічі перевищує число пелюсток. Пиляки циліндричні, жовті. Маточка гола або вкрита залозистими волосками. Плід — листянка. Насіння коричневе, ребристе або бородавчасте.

• 
  Лійкоподібна розетка Aeonium subplanum
• 
  Волохате листя Aeonium smithii
• 
  Червонувате листя Aeonium percarneum
• 
  Суцвіття Aeonium undulatum
• 
  Квіти Aeonium dodrantale
• 
  Квіти Aeonium percarneum

Еоніуми — світлолюбні, посухостійкі рослини, які погано переносять як підвищену вологість повітря, так і недостатню дренованість ґрунту. В природі вони зростають на щебенистих, лавових ґрунтах. Теплолюбні, але взимку переносять помірне зниження температури (близько 0… + 10 °C).

Запилюються метеликами. Розмножуються насінням і вегетативним способом — живцюванням пагонів та окремих листків.

Батьківщиною переважної більшості еоніумів є Канарські острови, причому цим рослинам властивий вузький ендемізм — деякі види і підвиди зростають лише на одному з островів цього архіпелагу. За межами центру розповсюдження еоніуми можна віднайти на островах Зеленого Мису (Aeonium gorgoneum), на Мадейрі (Aeonium glandulosum, Aeonium glutinosum), в Марокко (Aeonium korneliuslemsii). Найвіддаленішою від центру розповсюдження точкою є Ефіопія, на теренах якої зростають Aeonium leucoblepharum й Aeonium stuessyi.

Охайні та численні розетки еоніумів, що рясно вкривають гілки, надають їм привабливого вигляду, тому ці рослини набули популярності як декоративні. В регіонах із субтропічним кліматом їх вирощують у відкритому ґрунті, висаджуючи групами або смугами уздовж доріжок, в альпінарях тощо. Розростаючись, еоніуми вкривають каміння своїм листям. В країнах з помірним кліматом еоніуми вирощують в кімнатах, висаджуючи в горщики поодинці, а дрібні види — по кілька штук. Виведено кілька форм з темно-пурпуровим та пістрявим листям.

Враховуючи невибагливість цих рослин, догляд за ними не складний і не потребує великих зусиль, але потребує уважності. Головними небезпеками, що часто призводять до загибелі еоніумів, є перезволоження, надмірно низька або надмірно висока температура взимку. Стеблові і листкові живці перед посадкою обов'язково підсушують протягом 1-2 діб в затінку, під час укорінення поливають обережно.

В культурі уражуються грибками, борошнистим червецем.

• 
  Aeonium simsii
• 
  Aeonium decorum
• 
  Aeonium ciliatum
• 
  Aeonium tabuliforme
• 
  Пурпуроволиста форма Aeonium arboreum
• 
  Еоніуми, висаджені на даху будинку у Терорі

• Greenovia Webb & Berthel.
• Megalonium (A.Berger) G.Kunkel

• Еоніум // Енциклопедія рослин садових та кімнатних: Довідкове видання. — Донецьк: ТОВ «Глорія Трейд» / уклад. Ануфрієва С. В.. — 2013. — С. 31. — 224 с.
• Види еоніумів для кімнатної культури.(рос.)
• Догляд за еоніумами.(рос.)