Ернст-Ебергард Гелль

Ернст-Ебергард Гелль (нім. Ernst-Eberhard Hell; 19 вересня 1887, Штаде15 вересня 1973, Вісбаден) — німецький воєначальник, генерал артилерії вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Ернст-Ебергард Гелль
нім. Ernst-Eberhard Hell
Народився 19 вересня 1887(1887-09-19)
Штаде, Провінція Ганновер, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер 15 вересня 1973(1973-09-15) (85 років)
Вісбаден, ФРН
Країна  Німеччина
Діяльність військовослужбовець
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна і Друга світова війна
Членство National Committee for a Free Germanyd
Роки активності з 1906
Військове звання  Генерал артилерії
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Золотий німецький хрест
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден «За заслуги» (Баварія)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Медаль «Ліакат»
Галліполійська зірка
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»

Біографія

Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений у рейхсвері. З 1 жовтня 1934 року — командир 2-го артилерійського полку, з 1 жовтня 1937 року — 22-го артилерійського командування. З 1 вересня 1939 року — командир 269-ї піхотної дивізії, дислокованої на франко-німецькому кордоні. Учасник Французької кампанії. З 12 серпня 1940 року — командир 15-ї піхотної дивізії в Діжоні. На початку 1941 року дивізію перекинули в Польщу. Учасник Німецько-радянської війни, включаючи бої в районі Мінська, Могильова, Смоленська, Єльні і В'язьми, а також битву за Москву. З 8 січня 1942 року — командир 7-го армійського корпусу. Учасник боїв в районі Можайська і Гжатська, з червня 1942 року — на Дону, з березня 1943 року — в районі Сум, з серпня — Бєлгорода, Києва і Житомира. В 1944 році відступив через Вінницю і Черкаси в Бессарабію. В серпні корпус був майже повністю знищений, а Гелль потрапив у полов в селі Вулканешти. 25 січня 1949 року військовим трибуналом засуджений до 25 років таборів. 8 жовтня 1955 року переданий владі ФРН і звільнений.

Звання

Нагороди

Література

  • Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.314 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
  • Reichswehrministerium (Hg.): Rangliste des Deutschen Reichsheeres, Mittler & Sohn Verlag, Berlin 1924, S. 146
  • Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939-1945. Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs. Scherzers Militaer-Verlag. Ranis/Jena 2007. ISBN 978-3-938845-17-2. S. 378.
  • Günter Wegmann: Das Oberkommando der Wehrmacht gibt bekannt... Der deutsche Wehrmachtbericht. Vollständige Ausgabe der 1939–1945 durch Presse und Rundfunk veröffentlichten Texte mit einem Orts-, Personen- und Formationsregister. Band 3: 1944–1945 und Register. Biblio Verlag. Osnabrück 1982. ISBN 3-7648-1282-6. S. 55.

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.