Ернст Борман

Учасник Першої світової війни, льотчик-винищувач. 31 березня 1920 року підвищений до оберлейтенанта і звільнений у відставку. Почав воювати 17 серпня 1915 року в званні офіцера-кадета 82-го резервного піхотного полку. У березні 1917 року був переведений в авіацію і 21 березня направлений в FEA 7, пізніше — 24 жовтня — в FEA 12. 8 січня 1918 року перейшов в FA 42 з AFP 9, а 4 травня — в Jasta 2, де і воював до кінця війни. Здобув 16 перемог, літаючи на Fokker' D VII. 2 вересня в одному бою збив 3 літаки противника. 4 листопада в бою проти 4-ї американської ескадрильї Борманн разом з Карлом Болле, командиром його ескадрильї, збили три Sopwith Snipe'a, два з яких пілотував американські аси — капітан Т. К. Р. Бейкер, кавалер хреста «За льотні заслуги» (12 перемог), і лейтенант А.Дж. Паллісер (7 перемог).

З 1 серпня 1925 по 30 вересня 1930 року проходив підготовку в секретних авіашколах в Липецьку і в Німеччині. 2 вересня 1934 року зарахований до люфтваффе. З 1 квітня 1935 року — командир ескадрильї бомбардувальної ескадри «Бьольке». З 1 червня 1938 року — командир 3-ї групи винищувальної ескадри «Ріхтгофен». З 1 листопада 1938 року — командир 1-ї групи навчальної бомбардувальної ескадри (Грайфсвальд).

З 1 серпня 1940 року — начальник училища командирів авіації (Геблінген, біля Аугсбурга). З 26 лютого 1941 року — командир 76-ї бомбардувальної ескадри. Учасник Балканської кампанії і боїв на радянсько-німецькому фронті. З 10 січня 1943 року — командир бомбардувальних частин 4-го повітряного флоту. З 1 лютого 1943 року — авіаційний командир в Криму, підлеглий штабу 4-го повітряного флоту. З 1 липня 1943 року — офіцер для особливих доручень, з 1 жовтня 1944 року — начальник аеродромного командування Моравії.

10 травня 1945 року заарештований в Чехії органами СМЕРШу. Утримувався в різноманітних таборах і в'язниці в Іваново.8 червня 1950 року військовим трибуналом військ МВС Московської області засуджений до 25 років таборів. 9 жовтня 1955 року в якості не-амністованого злочинця переданий владі ФРН і звільнений.

• Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.124 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
• Фрэнкс Н., Бейли Ф., Гест Р. Германские асы Первой мировой войны 1914—1918. Статистика побед и поражений. Справочник (пер. с англ. А. Жукова). — М.: Эксмо, 2006. — 416 с.: ил. ISBN 5-699-146067
• The Aces and Fighter Units of the German Air Service, Naval Air Service and Flanders Marine Corps 1914—1918 by Norman L. R. Franks, Frank W. Bailey, Russell Guest; Grub Street the Basement, 1994
• Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
• Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
• Kwasny A., Kwasny G., Die Eichenlaubträger 1940—1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001

• Біографія і список повітряних перемог Ерста Бормана.
• Нагороди Ерста Бормана.