Ерік Невланд

Професіональну кар'єру розпочав у «Вікінзі». В Елітесеріен дебютував дебютував 20 жовтня 1996 року, вийшовши на поле наприкінці переможного (3:0) поєдинку проти «Молде» замість Кеннета Сторвіка. Дебютним голом в еліті норвезького футболу відзначився 11 травня 1997 року, в переможному (4:1) поєдинку проти «Бранна». 16 травня відзначився першим дублем у професіональній кар'єрі, в переможному (5:1) поєдинку проти «Стабека». Наступного сезону тренер почав частіше довіряти молодому нападнику[3]. У 1997 році провів 16 матчів та відзначився 10 голами в чемпіонаті та кубку.

Завдяки вдалим виступам отримав запрошення на перегляд від англійського клубу «Манчестер Юнайтед»[3][4]. Справив позитивне враження на менеджера Алекса Фергюсона, відзначившись хет-триком із резервною командою, й у підсумку підписав чотирирічний контракт[4]. Таким чином, йому довелося конкурувати за місце в основі разом зі своїми товаришами по команді Енді Коулом, Тедді Шерінгемом, Полом Скоулзом та Уле Гуннаром Сульшером[4]. Дебютував у футболці «Червоних дияволів» 14 жовтня 1997 року в програному (0:2) поєдинку кубку Англії проти «Іпсвіч Тауна», замінивши Ронні Йонсена. 19 січня 1998 року зіграв єдиний матч у Прем'єр-лізі за «Манчестер Юнайтед» у програному (0:1) поєдинку проти «Саутгемптона», замінивши цього разу Гарі Невілла.

Після цього повернувся до «Вікінга», але на правах оренди. З квітня по червень у чемпіонаті Норвегії 1998 року провів 8 матчів, в яких відзначився 3-ма голами. Після цього повернувся до «Манчестер Юнайтед», де провів ще один поєдинок. 28 жовтня 1998 року з'явився на полі замість Філіпа Малріна у переможному (2:0) поєдинку кубку Футбольної ліги проти «Бері». Саме ерік допоміг команді вийти до наступного раунду завдяки голу в додатковий час. У 1999 році відправився в оренду до шведського «Гетеборга», але грав рідко, провів 4 поєдинки в Аллсвенскані. Повернувшись до «Манчестер Юнайтед» в офіційних матчах більше не грав.

У січні 2000 року знову повернувся у «Вікінг», цього разу підписавши з командою повноцінний контракт. За 5 сезонів, проведених у команді, регулярно виходив на поле й демонстрував результативну гру. 9 серпня 2001 року вперше зіграв у єврокубках, але в кваліфікаційному раунді: вийшов на поле в стартовому складі в переможному (1:0) поєдинку Кубку УЄФА 2001/02 проти «Бротньо»[5]. 27 вересня відзначився першим голом у єврокубках, у перемогжному (2:0) поєдинку проти «Кілмарнока»[6]. Того ж року допоміг команді виграти кубок Норвегії 2001 року. У 2002 році відзначився двома вирішальними голами в переможному поєдинку кубку УЄФА проти «Челсі»[7]. Виступав у «Вікінзі» до завершення чемпіонату 2004 року.

Після цього Ерік вільним агентом підписав контракт з нідерландським «Гронінгеном», де до нього в атаці приєднався Глен Салмон. Дебютував в Ередивізі 7 листопада 2004 року в переможному (2:1) поєдинку проти «Твенте», в якому, зокрема, відзначився й першим голом у новій команді[8]. 21 листопада відзначився дублем у переможному (2:1) поєдинку проти «Феєнорда»[9]. 8 травня 2005 року відзначився хет-триком у нічийному (4:4) домашньому поєдинку проти «Роди»[10]. Завершив сезон з 16 голами в 20 матчах й допоміг Гронінгену посісти 12-те місце в чемпіонаті. Наступного року вже не демонстрував таку високу результативність, 8-м голів у 29-ти матчах чемпіонату. По ходу сезону, а саме 13 січня 2006 року, став першим гравцем, який відзначився голом на Еуроборзі, новому стадіоні Гронінгена: саме Невланд відкрив рахунок у переможному (2:0) поєдинку проти «Геренвена»[11]. За підсумками вище вказаного сезону «Гронінген» виборов путівку до кваліфікації Кубку УЄФА. У грудні 2007 року телеглядачі Гронінгена визнали Невланда «Гронінгенцем року», хоча він і народився за межами Нідерландів. Ерік залишався в Нідерландах до січня 2008 року.

28 січня 2008 року підписав 2,5-річний контракт з «Фулгемом». Сума відступних склала 2,5 млн. євро (1,85 млн. фунтів стерлінгів), плюс ще 0,5 млн. євро (370 тис. фунтів стерлінгів), якщо Фулхем збереже місце в Прем'єр-лізі, що вони й зробили. 3 лютого дебютував у футболці нового клубупід керівництвом Роя Годжсона в переможному (2:1) поєдинку проти «Астон Вілли»[12]. 12 квітня відзначився першим голом за «Фулгем», у переможному (2:0) поєдинку проти «Редінга»[13]. Допоміг команді уникнути пониження в класі. 31 січня 2009 року відзначився першим дублем за «Фулгем» у переможному (3:1) поєдинку проти «Портсмута»[14]. За підсумками сезону клуб кваліфікувався до наступного розіграшу Ліги Європи. Саме у вище вказаному турнірі, 5 листопада 2009 року, отримав червону картку за порушення правил проти Данієле Де Россі в програному (1:2) поєдинку проти «Роми» на Олімпійському стадіоні[15]. «Фулгем» дійшов до фіналу змагань, де зустрілися з «Атлетіко» (Мадрид). Невланд вийшов на поле за декілька хвилин до кінця основного часу, за рахунку 1:1: але в додатковий час Дієго Форлан відзначився голос, який приніс мадридцям трофей[16]. Наприкінці сезону нападник вирішив залишити лондонський клуб, щоб повернутися на батьківщину.

15 червня 2010 року, незважаючи на бажання Роя Годжсона зберегти нападника, став гравцем «Вікінга», де отримав футболку з 15-им ігровим номером. 1 серпня повернувся до Елітесеріен, зігравши в нічийному (0:0) поєдинку проти «Саннефіорда»[17]. Відзначився 6 голами у 12 матчах чемпіонату. Наступного сезону відзначився 8-ма голами в 28-ми матчах. 18 листопада 2012 року провів останню матч у кар'єрі, проти «Тромсе», який його команда виграла з рахунком 2:1[18].

Станом на 21 листопада 2012.

Сезон	Клуб	Чемпіонат			Нац. кубок			Єврокубки			Суперкубок			Загалом
		Змаг.	Матчі	Голи	Змаг.	Матчі	Голи	Змаг.	Матчі	Голи	Змаг.	Матчі	Голи	Матчі	Голи
1996	«Вікінг»	ЕС	1	0	КН	0	0	-	-	-	-	-	-	1	0
січ.-лип. 1997		ЕС	13	5	КН	3	5	-	-	-	-	-	-	16	10
1997-1998	«Манчестер Юнайтед»	ПЛ	1	0	КА+КЛ	3+1	0	ЛЧУ	0	0	-	-	-	5	0
бер.-лип. 1998	«Вікінг»	ЕС	8	3	КН	1	0	-	-	-	-	-	-	9	3
1998-січ. 1999	«Манчестер Юнайтед»	ПЛ	0	0	КА+КЛ	0+1	0+1	ЛЧУ	0	0	СА	0	0	1	1
січ.-тр. 1999	«Гетеборг»	А	4	0	КШ	?	?	КУ	-	-	-	-	-	?	?
1999-січ. 2000	«Манчестер Юнайтед»	ПЛ	0	0	КА+КЛ	0	0	ЛЧУ	0	0	СА+СУ+МК	0	0	0	0
Загалом за «Манчестер Юнайтед»			1	0		5	1		0	0		0	0	6	1
2000	«Вікінг»	ЕС	20	13	КН	2	0	-	-	-	-	-	-	22	13
2001		ЕС	25	14	КН	6	3	КУ	6[21]	1	-	-	-	37	18
2002		ЕС	20	10	КН	4	6	КУ	4	2	-	-	-	28	18
2003		ЕС	25	11	КН	4	1	-	-	-	-	-	-	29	12
2004		ЕС	23	6	КН	2	4	-	-	-	-	-	-	25	10
лис. 2004-2005	«Гронінген»	ЕД	20	16	КН	-	-	-	-	-	-	-	-	20	16
2005-2006		ЕД	29	8	КН	5	2	-	-	-	-	-	-	34	10
2006-2007		ЕД	31	13	КН	1	0	КУ	0	0	-	-	-	32	13
2007-січ. 2008		ЕД	15	6	КН	1	0	КУ	2	1	-	-	-	18	7
Загалом за «Гронінген»			95	43		7	2		2	1		-	-	104	46
січ.-лип. 2008	«Фулгем»	ПЛ	8	2	КА+КЛ	-	-	-	-	-	-	-	-	8	2
2008-2009		ПЛ	21	4	КА+КЛ	3+2	0	-	-	-	-	-	-	26	4
2009-2010		ПЛ	23	3	КА+КЛ	1+0	1+0	ЛЄУ	6	0	-	-	-	30	4
Загалом за «Фулгем»			52	9		6	1		6	0		-	-	64	10
сер.-гр. 2010	«Вікінг»	ЕС	12	6	КН	1	0	-	-	-	-	-	-	13	6
2011		ЕС	28	8	КН	5	5	-	-	-	-	-	-	33	13
2012		ЕС	14	2	КН	1	1	-	-	-	-	-	-	15	3
Загалом за «Вікінг»			193	77		31	25		10	3		-	-	234	105
Усього за кар'єру			345	129		?	?		18	4		0	0	?	?