Жан-П'єр Шанже

Жан-П'єр Шанже (фр. Jean-Pierre Changeux; нар. 6 квітня 1936(19360406), Домон, Франція) — французький нейробіолог. Фахівець з роботи нервової системи людини на різних рівнях — від молекули до мозку.

Жан-П'єр Шанже
фр. Jean-Pierre Changeux
Народився 6 квітня 1936(1936-04-06)[1][2][3] (85 років)
Домон
Країна  Франція
Діяльність нейронауковець, генетик, професор, невролог
Alma mater Вища нормальна школа, факультет природничих наук Паризького університетуd (1964)[4], Колумбійський університет, Університет Каліфорнії (Берклі) і Інститут Пастера
Галузь фізіологія[5] і нейробіологія
Заклад Колеж де Франс і Інститут Пастера
Посада президент
Ступінь доктор філософії
Науковий керівник Жак Моно
Членство Леопольдина, Французька академія наук, Національна академія наук США, Шведська королівська академія наук, Угорська академія наук, Королівська академія наук, письменства та витончених мистецтв Бельгії, Американська академія мистецтв і наук і Європейська академія[6]
Нагороди

золота медаль CNRSd (1992)

Wolf Prize in Medicined (1982)

премія Бальцана (2001)

Міжнародна премія Фонду Гайрднера (1978)

Broquette-Gonin prized

Max Delbrück Medald (1995)

NAS Award in the Neurosciencesd (2007)

Karl Spencer Lashley Awardd (2002)

Jean-Louis Signoret Prized (1997)

Neuronal Plasticity Prized (2008)

Bristol-Myers Squibb Award for Distinguished Achievement in Neuroscience Researchd (1990)

Novartis-Drew Awardd (1985)

Golden Eurydice Awardd (2005)

Richard Lounsbery Awardd (1982)

медаль сера Ганса Кребсаd (1994)

Louis-Jeantet Prize for Medicined (1993)

Alexandre Joannidès prized (1977)

Robert J. and Claire Pasarow Foundation Award for Distinguished Contributions to Neuropsychiatric Researchd (2010)

почесний доктор Женевського університетуd

Honorary doctor of the University of Lièged (1996)

почесний доктор Університету штату Огайоd (2007)

почесний доктор Єврейського університету в Єрусалимі

почесний доктор Федеральної політехнічної школи Лозанниd

honorary doctor of Stockholm Universityd (1994)

Q96374425? (1992)

Olav Thon Foundation’s International Research Awardd (2016)

 Жан-П'єр Шанже у Вікісховищі

Нагороди та визнання

Доробок
  • Der neuronale Mensch. Wie die Seele funktioniert – die Entdeckungen der neuen Gehirnforschung. Rowohlt, Reinbek bei Hamburg 1984, ISBN 3-498-00865-X (Originalausgabe L'Homme Neuronal, Fayard, Paris, 1983, Hachette, Paris, 1998).
  • Mit Alain Connes: Gedankenmaterie. Springer, Berlin u. a. 1992, ISBN 3-540-54559-X (Original Matière à pensée, Odile Jacob 1989, Ed. du Seuil 1992).
  • Raison et plaisir. Odile Jacob, Paris, 1992.
  • Herausgeber: Fondements naturels de l'éthique. Odile Jacob, Paris, 1993.
  • Herausgeber mit Jean Chavaillon: Origins of the Human Brain. (Fyssen Foundation Symposium 5), Oxford University Press, 1996.
  • Herausgeber: Une même éthique pour tous ? Odile Jacob, Paris, 1997.
  • Mit Paul Ricoeur: Ce qui nous fait penser. Odile Jacob, Paris, 1998, 2000 (englische Übersetzung: What makes us think? A Neuroscientist and a Philosopher Argue about Ethics, Human Nature, and the Brain, Princeton University Press, 2000).
  • Mit J. Monod, J. Wyman: On the nature of allosteric transitions: a plausible model. J. Mol. Biol., Band 12, 1965, S. 88–118.
  • Mit M. Kasai, C. Y. Lee: The use of a snake venom toxin to characterize the cholinergic receptor protein. Proc. Nat. Acad. Sc. U.S.A., Band 67, 1970, S. 1241–1247.
  • Mit A. Danchin: The selective stabilization of developing synapses: a plausible mechanism for the specification of neuronal networks. A. Nature, Band 264, 1976, S. 705–712.
  • Mit J. Giraudat u. a.: Structure of the high affinity binding site for noncompetitive blockers of the acetylcholine receptor: Serine-262 of the delta subunit is labeled by [3 H] chlorpromazine. Proc. Natl. Acad. Sci. U.S.A., Band 83, 1986, S. 2719–2723.
  • Mit S. Dehaene: The Wisconsin card sorting test: theoretical analysis and modelling in a neuronal network. Cerebral Cortex, Band 1, 1991, S. 62–79.
  • Mit M. Picciotto u. a.: Abnormal avoidance learning in mice lacking functional high-affinity nicotine receptor in the brain. Nature, Band 374, 1995, S. 65–67.
  • Mit M. Picciotto u. a.: Acetylcholine receptors containing 2-subunit are involved in the reinforcing properties of nicotine. J.P. Nature, Band 391, 1998, S. 173–177.
  • Mit M. Zoli u. a.: Increased neurodegeneration during aging in mice lacking high-affinity nicotinic receptors. EMBO J., Band 18, 1999, S. 1235–1244.
  • Mit R. Klink u. a.: Molecular and physiological diversity of nicotinic acetylcholine receptors in the midbrain dopaminergic nuclei. J. Neurosci., Band 21, 2001, S. 1452–1463.
  • Mit S. Edelstein: Allosteric receptor after 30 years. Neuron, Band 21, 1998, S. 959–980.
  • Mit S. Dehaene, M. Kerszeberg: A neuronal model of a global workspace in effortful cognitive tasks. J.P. Proc. Natl. Acad. Sci. (USA), Band 95, 1998, S. 14529–14534.

Примітки
  1. Babelio — 2007.
  2. Annuaire prosopographique : la France savante
  3. Base biographique
  4. http://www.sudoc.fr/108446662
  5. https://www.accademiadellescienze.it/attivita/premi-e-borse/premio-herlitzka
  6. https://www.ae-info.org/ae/User/Changeux_Jean-Pierre
  7. Mitgliederverzeichnis
  8. Jean-Pierre Changeux
  9. Kungliga Vetenskapsakademien - Contact Royal Swedish Academy of Sciences
  10. Jean-Pierre Changeux | Liste des membres de l'Académie des sciences / C | Listes par ordre alphabétique | Listes des membres | Membres | Nous connaître
  11. Academy of Europe: Changeux Jean-Pierre
  12. Academy of Arts & Sciences Website Search[недоступне посилання з липня 2019]
  13. Jean-Pierre Changeux - Balzan Prize Cognitive Neuroscience
  14. Köztestületi tagok | MTA

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.