Жданов Ігор Олександрович

У 1992 році закінчив історичний факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка. У 1994-му — аспірантуру юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, в 1996-му — курси молодих європейських лідерів по програмі Ради Європи в університеті Thames Valley (Велика Британія).

Кандидат політичних наук — захистив кандидатську дисертацію[2]

У 1986—1988 рр. — служба в армії.

У 1993-му розпочав експертну та громадсько-політичну діяльність, як позаштатний консультант Комітету ВР з питань молоді, спорту та туризму.

У 1994-му — представник кандидата в президенти України в Центрвиборчкомі.

У 1994—1995 рр. працював у юридичному управлінні Адміністрації Президента України Леоніда Кучми і в групі помічників Глави Держави під керівництвом Олександра Разумкова. Пізніше, вперше за всю історію незалежної України група помічників президента подала у відставку на знак протесту проти внутрішньої політики Дмитра Табачника, серед них був і Ігор Жданов.

У 1997—1999 рр. — співробітник апарату Ради національної безпеки і оборони України (помічник заступника секретаря РНБО).

У 1995—1997 і 1999—2005 рр. — один із ініціаторів, засновників та організаторів Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова, директор політико-правових програм.

Автор більше сотні аналітичних доповідей, статей та наукових праць із конституційної, судової, адміністративної реформ, проблем боротьби із корупцією, міжконфесійних відносин, врегулювання статусу АР Крим. 

Від 2002-го — позаштатний консультант Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією.

У 2004-му — провідний аналітик виборчого штабу кандидата в президенти Віктора Ющенка. Активний учасник Помаранчевої революції, співавтор програми «10 кроків назустріч людям».

У 2005—2007 рр. — перший заступник Голови Центрального виконавчого комітету партії Народний Союз «Наша Україна», член політради партії. На парламентських виборах 2006 і 2007 рр.. входив до складу керівництва центрального штабу блоків «Наша Україна» і «Наша Україна — Народна самооборона».

У 2008-му — вийшов з партії на знак незгоди з політикою руйнування демократичної коаліції, яку проводила «Наша Україна» та її почесний Голова — Президент України Віктор Ющенко.

Від травня 2008-го — президент аналітичного центру «Відкрита політика» (Київ). Генеральний директор громадської організації «Фонд „Відкрита політика“». Зокрема, АЦ «Відкрита політика» спільно з Інформаційною агенцією «Інтерфакс-Україна» здійснював проєкт «Політичні підсумки тижня».

Під керівництвом І. О. Жданова ГО "Фонд «Відкрита політика» також реалізував такі проєкти, як створення Демократичної платформи з реформування наукової сфери в Україні, проєкт «Допоможемо дітям Донбасу!»^{[недоступне посилання з липня 2019]}, проводив соціологічні дослідження, круглі столи присвячені проблемам формування європейських цінностей серед молоді, патріотичного виховання молоді, популяризації науки та підтримки юних науковців, розвитку дитячого телебачення та медіа-виховання. 

У 2009 р. — здійснював загальну редакцію та є співавтором аналітичної доповіді «Аналіз державної політики з дотримання прав дітей національних меншин». Англійський примірник доповіді зберігається в бібліотеках багатьох міжнародних організаційв Україні і закордоном.

У 2009—2011 рр. був керівником проєктів з розробки методичного посібника з формування міжкультурного діалогу серед дітей та підлітків, а також соціальної реклами на тему свободи слова, поваги до прав людини, авторами якої були юні журналісти. 

Здійснював керівництво окремих проєктів з організації Центру профілактики нехімічних залежностей, Міжнародної медіа-школи спільно з німецькими аніматорами, Міжнародної зеленої школи спільно з провідними ліцеями та університетами України.

Від 2011-го — викладач курсу «Вступ до політичної аналітики» у Національному університеті «Києво-Могилянська академія». 

У 2012 р. — голова Громадської Ради при МЗС України. Під час свого головування відстоював курс України на європейську інтеграцію та підписання Угоди про Асоціацію з ЄС, послідовно виступав опонентом Митного союзу.

У 2013—2014 рр. — активний учасник Революції гідності, комендант Майдану, член Ради Майдану, один із засновників Всеукраїнського об'єднання «Майдан», здійснював інформаційно-аналітичний супровід дій опозиційних партій у Штабі Національного Спротиву.

У 2014-му — волонтер АТО, неодноразово бував в зоні АТО та особисто доставляв на блокпости і у місця розташування батальйонів територіальної оборони ЗСУ «Київ-1», «Батьківщина», «Рух Опору» та інших — різноманітну благодійну допомогу, зібрану власними зусиллями: бронежилети, їжу, спорядження, легкові автомобілі, прилади нічного бачення, тепловізори, приціли, загалом на суму понад 1 млн грн.

У 2014-му — керівник виборчого штабу кандидата в президенти України Юлії Тимошенко. Під час дострокових парламентських виборів — № 10 у виборчому списку ВО «Батьківщина».[3]

У 2014 році обраний народним депутатом України від ВО «Батьківщина» до Верховної Ради VIII скликання.[4]

2 грудня 2014 р. — призначений на посаду Міністра молоді та спорту України.

17 лютого 2016 року міністр молоді та спорту України Ігор Жданов виключений з лав партії ВО «Батьківщина»[5].

11 квітня 2016 року вступив до «Народного фронту»[6].

14 квітня 2016 року Верховна Рада України призначила новий склад Кабінету Міністрів України (уряд Гройсмана), у складі якого Ігор Жданов перепризначений на посаду Міністра молоді та спорту України[7].

29 серпня 2019 року уряд Володимира Гройсмана відповідно до статті 115 Конституції України склав повноваження перед новообраною Верховною Радою України, а Ігор Жданов був звільнений з посади Міністра молоді і спорту України.

З грудня 2019 року — ментор Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво».

З 1 січня 2020 року — член Ради засновників Всесвітнього Антидопіногового Агентства (World Anti-Doping Agency, WADA Foundation Board Member), обраний Комітетом Міністрів Ради Європи.

Одружений. Є син Арсеній і дочка Ярина^{[джерело?]}.

Захоплення: історія, фантастика, футбол, настільний теніс, шахи.