Штаб національного спротиву

Приводом для створення штабу стали події ночі 30 листопада, які були кваліфіковані як «кривавий розгін мирної демонстрації». Головними вимогами штабу стала відставка Кабміну, а також проведення позачергових виборів президента й уряду. Для реалізації цих цілей проголошений був заклик до загальнонаціонального страйку[2]. Резиденцією штабу стала захоплена мітингувальниками мерія Києва. Згодом, за заявою Тягнибока, штаб повинен переміститися в будинок Адміністрації Президента[3]. 8 грудня штаб поширив заяву, що готовий взяти на себе всю повноту влади в Україні у випадку, якщо президент введе в країні режим надзвичайного стану[4].

• Керівний склад ШНС (не повний)[1][5]:
  • начальник ШНС — Олександр Турчинов^{[недоступне посилання з серпня 2019]}[6].
  • Віталій Кличко
  • Олег Тягнибок
  • Арсеній Яценюк
  • Андрій Іванчук

• Заступники керівників ШНС:
  • заступник керівника ШНС — народний депутат Сергій Пашинський[7].

• Координаційний центр ШНС (бл. 30 осіб):
  • співголова Координаційного центру — народний депутат України від ВО «Свобода» Олег Панькевич.

• Штат постійних волонтерів (близько 80 осіб).

• Комендатура ШНС:
  • комендант «опорних пунктів Майдану» — народний депутат Степан Кубів («Батьківщина»).
  • комендант наметового містечка — народний депутат Андрій Парубій («Батьківщина»)
  • комендант сцени Майдану - Ігор Жданов.
  • комендант — народний депутат Андрій Сенченко («Батьківщина»)
  • комендант КМДА — народний депутат Едуард Леонов («Свобода»)
  • комендант Київської міської ради — Сергій Рудик[8]
  • комендант — народний депутат Ярослав Гінка («УДАР»)
  • комендант ШНС — народний депутат України, уповноважений ВО «Свобода» в Донецькій області Михайло Блавацький[8].
  • керівник комендатури загону самооборони Майдану — Андрій Левус.
  • заступник коменданта Майдану — журналіст Ігор Луценко[6].

• Комендантура міста Києва:
  • комендант міста Києва — народний депутат Микола Катеринчук.

• Юридична служба (На базі юридичних служб ВО «Батьківщина», партії «УДАР» та Всеукраїнського об'єднання «Свобода» із залученням активних правників[9]):
  • Керівник юридичної служби Штабу національного спротиву — народний депутат Павло Петренко.

• Зовнішньополітичний центр ШНС:
  • Керівник зовнішньополітичного центру ШНС — Борис Тарасюк.
  • Координаційний центр роботи з українцями за кордоном при ШНС.

• Правий сектор з активістів націоналістичних та патріотичних організацій (обов'язки: постійна охорона порядку в таборі, укріплення барикад, захист штабу)[10][11]:
  • «Патріот України»
  • ВО «Тризуб» ім. С.Бандери
  • Соціал-Національна Асамблея
  • Київська організація «Білий молот»
  • УНА-УНСО
  • «Воля»

• Громадський сектор (поселення, інформування, харчування протестуючих та аккумуляція волонтерів, а також організація різних акцій):
  • Ольга Герасим'юк та Едуард Зейналов з ГО «Громадьска варта»
  • Ігор Луценко, активіст
  • координатор групи «Один з дев'яти» — Андрій Кузнецов
  • Партія «Демокаратичний Альянс» (акції поза межами барикад, флеш-моби)
  • Об'єднання «Сила людей» (участь у мітингах, акціях)
  • «Автомайдан»

• Мистецький сектор

• Медична служба:
  • голова — народний депутат Святослав Ханенко (ВО «Свобода»)
  • заступник голови — Олег Мусій

• Психологічна служба[12].
  • засновник і координатор психологічної служби — Марта Пивоваренко
• Прес-центр штабу національного спротиву.

• Комітет самоврядування Києва (створено 9 грудня): складається з 17 народних депутатів-мажоритарників, із них 12 обрані в Києві, 4 депутата Київради та 10 представників громадських організацій[13].

Підрозділ штабу у Київраді працює як нічліжка й медпункт для мітингувальників. Також у штабі встановлений монітор із прямим включенням з Майдана. У приміщенні функціонують секції: «Реєстрація революціонерів», «Збір засобів для революціонерів», «Мобілізація юристів на захист політв'язнів Євромайдану», проводиться роздача їжі (чай і бутерброди), приймання й видача теплих речей, запис громадян, готових надати житло[23].

Регіональні відділення штабу були створені з партійних осередків ВО «Свобода», ВО «Батьківщина», УДАРу та інших партій[24]: в Івано-Франківську, Вінниці, Хмельницькому, Чернівцях, Житомирі, Рівне, Чернігову, Черкасах, Полтаві, Одесі[25][26][27][28][29][30][31][32][33][34].