Штаб національного спротиву

Штаб національного спротиву (ШНС) — координаційний центр Євромайдану, що був створений членами опозиції в Києві 1 грудня 2013 року. Про формування штабу оголосили 30 листопада лідери трьох опозиційних партій: Віталій Кличко, Олег Тягнибок і Арсеній Яценюк[1]. Штаб розташовувався у Будинку профспілок України (перший поверх, частина другого та п'ятого поверхів).

Причина створення

Приводом для створення штабу стали події ночі 30 листопада, які були кваліфіковані як «кривавий розгін мирної демонстрації». Головними вимогами штабу стала відставка Кабміну, а також проведення позачергових виборів президента й уряду. Для реалізації цих цілей проголошений був заклик до загальнонаціонального страйку[2]. Резиденцією штабу стала захоплена мітингувальниками мерія Києва. Згодом, за заявою Тягнибока, штаб повинен переміститися в будинок Адміністрації Президента[3]. 8 грудня штаб поширив заяву, що готовий взяти на себе всю повноту влади в Україні у випадку, якщо президент введе в країні режим надзвичайного стану[4].

Структура штабу

  • Координаційний центр ШНС (бл. 30 осіб):
    • співголова Координаційного центру — народний депутат України від ВО «Свобода» Олег Панькевич.
  • Штат постійних волонтерів (близько 80 осіб).
  • Юридична служба (На базі юридичних служб ВО «Батьківщина», партії «УДАР» та Всеукраїнського об'єднання «Свобода» із залученням активних правників[9]):
    • Керівник юридичної служби Штабу національного спротиву — народний депутат Павло Петренко.
  • Зовнішньополітичний центр ШНС:
    • Керівник зовнішньополітичного центру ШНС Борис Тарасюк.
    • Координаційний центр роботи з українцями за кордоном при ШНС.
  • Мистецький сектор
  • Психологічна служба[12].
    • засновник і координатор психологічної служби — Марта Пивоваренко
  • Прес-центр штабу національного спротиву.
  • Комітет самоврядування Києва (створено 9 грудня): складається з 17 народних депутатів-мажоритарників, із них 12 обрані в Києві, 4 депутата Київради та 10 представників громадських організацій[13].

Пов'язані структури

  • Електронні координаційні центри:
    • «Студентська Координаційна Рада — СКР».
    • «ГТО — Координаційний центр Євромайдану»[16].
    • «ЄвроМайдан — EuroMaydan»[17]
    • «Інформаційний центр „НЕ ЗЛИй Майдан“»[18]
    • «Громадський сектор Євромайдану»[19]
    • «IT_namet_Euromaydan»[20]
    • «Бойкот Партии Регионов»[21]
    • «Євромайдан SOS»[22].

Робота штабу

Підрозділ штабу у Київраді працює як нічліжка й медпункт для мітингувальників. Також у штабі встановлений монітор із прямим включенням з Майдана. У приміщенні функціонують секції: «Реєстрація революціонерів», «Збір засобів для революціонерів», «Мобілізація юристів на захист політв'язнів Євромайдану», проводиться роздача їжі (чай і бутерброди), приймання й видача теплих речей, запис громадян, готових надати житло[23].

Регіональні відділення

Регіональні відділення штабу були створені з партійних осередків ВО «Свобода», ВО «Батьківщина», УДАРу та інших партій[24]: в Івано-Франківську, Вінниці, Хмельницькому, Чернівцях, Житомирі, Рівне, Чернігову, Черкасах, Полтаві, Одесі[25][26][27][28][29][30][31][32][33][34].

Примітки

  1. Оппозиция создает штаб национального сопротивления (рос.)
  2. Украинская оппозиция сформирует штаб национального сопротивления
  3. Протестующие в Киеве захватили мэрию и создали «штаб национального сопротивления»
  4. Штаб национального сопротивления: Если Янукович введет ЧП, действующая власть станет нелигитимной
  5. Комендант Будинку профспілок Степан Кубів: Наш рекорд - 110 тисяч порцій їжі для ЄвроМайдану. Українська правда. 18 грудня 2013. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 9 червня 2021.
  6. http://society.lb.ua/position/2013/12/18/248122_imenem_maydana_.html
  7. http://dailylviv.com/news/polityka/unochi-na-maidani-provokuvatymut-biiku-opozytsiya-2857
  8. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 грудня 2013. Процитовано 16 грудня 2013.
  9. Архівована копія. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 16 грудня 2013.
  10. Ковальчук, Ирина (14 грудня 2013). Жизнь на секретном пятом этаже Штаба Революции. «Сьогодні». Архів оригіналу за 19 вересня 2017. Процитовано 9 червня 2021. (рос.)
  11. «Правый сектор» Майдана
  12. Наш народ не любить воювати, але його “дістали”! - Львівська Поштa. www.lvivpost.net. Процитовано 10 листопада 2016.
  13. http://biz.liga.net/all/prodovolstvie/novosti/2683819-maydan-potreboval-ot-kgga-prekratit-prodazhu-alkogolya-v-tsentre.htm
  14. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 грудня 2013. Процитовано 16 грудня 2013.
  15. Архівована копія. Архів оригіналу за 14 грудня 2013. Процитовано 16 грудня 2013.
  16. https://www.facebook.com/G.Tochka.Opory?ref=stream
  17. https://www.facebook.com/EuroMaydan?ref=stream
  18. https://www.facebook.com/NZMaidan
  19. https://www.facebook.com/hrom.sektor.euromaidan
  20. https://www.facebook.com/pages/IT_namet_Euromaydan/440419269391903
  21. https://www.facebook.com/BoycotteInUkraine
  22. https://www.facebook.com/EvromaidanSOS
  23. Митингующие не собираются покидать здание Киевсовета
  24. http://www.trubyna.org.ua/novyny/na-zakarpatti-svoboda-udar-batkivschyna-utvoryly-shtab-natsionalnoho-sprotyvu/
  25. У Івано-Франківську з'явився штаб національного спротиву
  26. РУХ створює обласні штаби національного спротиву. Архів оригіналу за 14 грудня 2013. Процитовано 16 грудня 2013.
  27. У Хмельницькому запрацював Штаб національного спротиву. Архів оригіналу за 5 грудня 2013. Процитовано 16 грудня 2013.
  28. Регіональний штаб національного спротиву створили у Чернівцях. Архів оригіналу за 12 грудня 2013. Процитовано 16 грудня 2013.
  29. УДАР: В Житомирі створено Штаб національного супротиву
  30. У Рівному створюють Штаб національного спротиву
  31. В Чернігові створено штаб національного спротиву. Архів оригіналу за 17 грудня 2013. Процитовано 16 грудня 2013.
  32. У «Штабі національного спротиву Черкащини» очікують нападу провокаторів
  33. Полтавщина сформувала власний штаб національного спротиву
  34. Одеська «Свобода» оголосила про діяльність Штабу національного спротиву за закликала містян вирушати до столиці. Архів оригіналу за 14 грудня 2013. Процитовано 16 грудня 2013.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.