Разумков Олександр Васильович

Олекса́ндр Васи́льович Разумко́в (17 квітня 1959, Бердичів, Житомирська область, Українська РСР — 29 жовтня 1999, Київ, Україна) — український політик, заступник секретаря Ради національної безпеки та оборони України (1997—1999).

Разумков Олександр Васильович
Народився 17 квітня 1959(1959-04-17)
Бердичів, Житомирська область, УРСР
Помер 29 жовтня 1999(1999-10-29) (40 років)
Київ, Україна
Поховання Байкове кладовище
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність політик
Alma mater Інститут міжнародних відносин Київського університету
Партія Народно-демократична партія
У шлюбі з Кудря Наталія Іванівна і Мостова Юлія Володимирівна
Діти Разумков Дмитро Олександрович
Нагороди
Надгробок Олександра Разумкова на Байковому кладовищі

Біографія

Після закінчення школи із золотою медаллю з другої спроби вступив на факультет міжнародних відносин та права Київського державного університету. У перерві працював слюсарем-інструментальником на бердичівському машинобудівному заводі «Комсомолець» (згодом — ВАТ «Беверс»).

Після закінчення 1981 року університету О. Разумков працював у Дніпропетровському обласному комітеті ЛКСМУ та ЦК ЛКСМУ, де обіймав посаду завідувача ідеологічного відділу (1985—1990). Започаткував низку ініціатив, спрямованих на реформування ідеологічної роботи ЦК ЛКСМУ, зокрема контакти з неформальними групами молоді.

У 1990—1994 рр. завідував секретаріатом комісії Верховної Ради України у справах молоді[1].

У 1994—1995 рр. був першим помічником Президента України Леоніда Кучми, керівником групи помічників і референтів Президента[2]. Ініціював запрошення на роботу в Адміністрацію Президента Володимира Литвина[3].
Подав у відставку наприкінці грудня 1995 року через конфлікт із Головою Адміністрації Президента України Дмитром Табачником[4].

З 1995 по 1997 рр. працював головою ради експертів неурядової аналітичної організації — Українського центру економічних і політичних досліджень.

У лютому 1996 року увійшов до членів політвиконкому та політради новоствореної Народно-Демократичної партії (НДП), яку очолив Анатолій Матвієнко.

З 1997 р. О. Разумков обіймав посаду заступника секретаря РНБО України[5], керував українською частиною стратегічної групи з питань українсько-російських відносин, очолював Український центр економічних і політичних досліджень.

Помер 29 жовтня 1999 року в м. Києві після важкої невиліковної хвороби. Похований в Києві на Байковому кладовищі[6].

Родина

Перша дружина — народна артистка України, актриса Київського національного театру російської драми ім. Лесі Українки Наталя Кудря. Подружжя виховувало сина Дмитра.

Друга дружина (у цивільному шлюбі[7]) — журналістка, співзасновниця і головний редактор тижневика «Дзеркало тижня. Україна» Юлія Мостова. У подружжя в 1998 році народився син Гліб.

Нагороди

Вшанування пам'яті

У жовтні 2000 року ім'ям Олександра Разумкова названий Український центр економічних і політичних досліджень. 2001 року в Бердичеві на стіні біля центрального входу до Будинку дитячої творчості (нині Центр позашкільної освіти імені Олександра Разумкова) відкрито меморіальну дошку на честь Олександра Разумкова з присвятним написом та барельєфом.

Примітки
  1. Постанова Кабінету Міністрів України від 15 квітня 1994 року № 237 «Про присвоєння рангів державним службовцям».
  2. Указ Президента України від 25 липня 1994 року № 410/94 «Про Першого помічника Президента України - Керівника групи помічників і референтів Президента України»
  3. Литвин розповів чим заробляв у 90-ті. «Корреспондент»
  4. Указ Президента України від 18 грудня 1995 року № 1153/95 «Про увільнення О. Разумкова з посади Першого помічника Президента України»
  5. Указ Президента України від 10 червня 1997 року № 519/97 «Про призначення О. Разумкова заступником Секретаря Ради національної безпеки і оборони України»
  6. Постанова Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 1999 року № 2017 «Про похорон заступника Секретаря Ради національної безпеки і оборони України Разумкова О.В.».
  7. Пряма мова Юлії Мостової в інтерв'ю Дмитру Гордону в програмі «Гордон» на каналі «112 Україна», ефір від 13.10.2018, о 19:13
  8. Указ Президента України від 22 серпня 1998 року № 909/98 «Про нагородження відзнакою Президента України "Іменна вогнепальна зброя"»

Література
  • Іващенко О. М. Пам'ятки і пам'ятні місця історії та культури на Бердичівщині. Випуск 5. — Житомир: Полісся, 2005. — 176 с.
  • Пантеон бердичівських імен (нариси та портрети) // Упорядник М. Пасічник. — Бердичів: Бердичіврегіонвидав, 2004.
  • Пашківский Ф. Е. Олександр Разумков — аналітик незалежної України першого десятиліття; штрихи до політичної біографії // Бердичівщина: поступ у третє тисячоліття: Науковий збірник «Велика Волинь» — Т. 22. — Житомир; Бердичів: М. А. К., 2001.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.