Жеребкове
Жеребко́ве — село Ананьївської міської громади Подільського району Одеської області, Україна, розташоване за 15 км на північ від центру громади — міста Ананьїв. Через село проходить залізниця.
| село Жеребкове | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Одеська область |
| Район/міськрада | Подільський район |
| Громада | Ананьївська міська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1823 |
| Перша згадка | 1823 (199 років)[1] |
| Населення | 1 967 |
| Площа | 2,32 км² |
| Густота населення | 847,84 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 66410 |
| Телефонний код | +380 4863 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 47°50′19″ пн. ш. 29°52′41″ сх. д. |
| Відстань до обласного центру |
165 (фізична) км |
| Відстань до районного центру |
15 км |
| Найближча залізнична станція | Жеребкове |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 66400, Одеська область, Подільський район, м. Ананьїв, вул. Незалежності, 20 |
| Карта | |
  Жеребкове | |
 Жеребкове | |
| Мапа | |
| |
Історія
Історія починається з кінця 18 століття. За наказом імператриці Катерини II від 1792 року почалося освоєння земель Новоросійського краю. Правитель Катеринославського намісництва генерал-майор Каховський доручив польському шляхтичу Івану Андрійовичу Жеребко освоїти 4500 десятини землі, що знаходиться в Тираспольському повіті на межі з державними поселеннями Гольма, Познанка, Ясиновка і Байтали.
І. А. Жеребко перевозить з тоді вже приєднаної до Росії «Польської України» своїх родичів і селян — всього близько 70 сімей селян і більш 20 сімей шляхтичів. Все це він робить за власні кошти. Основний маєток був закладений в 1794 році у верхів'ях яру. По схилах яру струмували джерела. Цей маєток став носити ім'я засновника — Жеребкове.
Тут до 1798 року був насаджений ліс, а яр був перегороджений дамбою, що дало маєтку чудовий ставок. Був створений парк із тих насаджень, які примикали до житла. Близькість підземних вод сприяла створенню в поселенні колодязів для водопостачання населення і водопою худоби. Потім частину селян переселили в с. Михайлівку і в інші місця.
В 1816 році побудована церква, яка при освяченні отримала ім'я Іоанна Богослова. В 1862 році при Іоано-Богословській церкві священиком Іоаном Гопановичем була відкрита церковно-народна школа.
В 1868 році тут була збудована залізнична станція на тодішній лінії Балта — Ольвіополь.
На гроші поміщика була заснована і в 1869 році відкрита Жеребківська школа. Із 1872 року вчитель отримував від земства платню і школа перейшла в юрисдикцію земства. В 1874 році школа стала Жеребківським земським початковим училищем.
З 1904 року по 1956 рік там працював учителем Михайло Романович Добровольський. Він вчив учнів грамоти, столярному ремеслу, хоровому співу та театральному мистецтву.
Після Жовтневої революції школа стала семирічною. В середині тридцятих років на місці старої церкви будується нова споруда школи. Школа стає середньою. В 1940 році М. Р. Добровольському було присвоєне звання «Заслужений учитель УРСР».
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років помер щонайменше 1 житель села[2].
Після війни, з 1950 по 1955 рік, директором Жеребківської школи був Гаузенберг Давид Якович. Ним очолена шкільна художня самодіяльність, яка була відома в районі та області. Потім школу очолив більш ніж на двадцять років Лазуренко Петро Степанович. В даний час в селі існує дві загальноосвітні школи I—III ступенів. Директором загальноосвітньої школи I—III ступенів № 1 є Мулик Світлана Іванівна, а загальноосвітньої школи I—III ступенів № 2 — Романенко Ольга Іванівна.
12 вересня 1967 р. села Жеребкове, Антонівка і Осипівка[3] Жеребківської сільради об'єднані в один населений пункт — село Жеребкове.[4]
За радянських часів діяв колгосп ім. Ілліча — 7252 га земельної площі, у тому числі 4040 га орної; працювали млин, бурякопункт, цегельний завод, 2 середні школи, середня школа сільської молоді, бібліотека, клуб, лікарня на 35 ліжок, побутовий комбінат[5].
9 жовтня 1995 року в селі Жеребкове Ананьївського району відкрита новозбудована церква Московського Патріархату.[6]
Населення
Згідно з переписом 1989 року населення села становило 3460 осіб, з яких 1599 чоловіків та 1861 жінка.[7]
За переписом населення 2001 року в селі мешкало 1948 осіб.[8]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[9]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 91,51 % |
| російська | 5,44 % |
| молдовська | 2,29 % |
| білоруська | 0,46 % |
| болгарська | 0,31 % |
Примітки
- ВРУ
- Жеребкове. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
- Карта РККА L-35 (Б и Г), 1941(рос.)
- Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1967 — № 41 — с. 451.
- УРЕ
- Григорій Гончарук. Народний Рух України. Історія.
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 22 вересня 2019.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 22 вересня 2019.
- Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 22 вересня 2019.
Люди
- Денис Фомін (нар. 1986, Жеребкове) — український волейболіст, гравець збірної України та СК «Епіцентр-Подоляни»[1].
Примітки
Посилання
- , , , , , , , , , , Історія с. Жеребкове
- Храмы и монастыри Одессы и Одесской области / А. Яций (авторский проект). — 3 изд. — О. : "ТЭС", 2012. — С. 298–299. — ISBN 978-966-2389-43-2.(рос.)