Ясенове Друге
Ясено́ве Друге — село Зеленогірської селищної громади у Подільському районі Одеської області. Населення становить 1919 осіб. Лежить на північному заході Одеської області, в західній частині Любашівського району по лівому берегу річки Кодими. Відстань від обласного центру — міста Одеси — 185 км, від районного центру — смт Любашівки — 25 км, від залізничної станції Заплази — 9 км. Разом з селом Ясенове Перше утворює єдину територіальну громаду — Ясенівську сільську раду. Ясенівська сільська рада займає 10 тисяч га землі, з них — 6 тисяч га сільськогосподарського призначення, сосновий бір площею 22 га, ставок в с. Ясенове Перше, по територіям обох сіл протікають притоки р. Кодими, права — Ізвора, ліва — Гардева.
село Ясенове Друге | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Одеська область |
Район/міськрада | Подільський район |
Громада | Зеленогірська селищна громада |
Основні дані | |
Засноване | 1880 |
Населення | 1919 |
Площа | 3,657 км² |
Густота населення | 524,75 осіб/км² |
Поштовий індекс | 66510 |
Телефонний код | +380 4864 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 47°53′27″ пн. ш. 30°00′39″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
102 м |
Водойми | р. Кодима, балка Яр Гертій |
Місцева влада | |
Адреса ради | Одеська область, Подільський район, 66513, смт Зеленогірське, просп. Миру, 41 |
Карта | |
Ясенове Друге | |
Ясенове Друге | |
Мапа | |
|
Важливі історичні події
- 1686 рік — перші поселенці (поляки) на лівому березі Кодими.
- 1761 рік — перша письмова згадка про село під назвою Ясенове, в якому на той час було 20 хат .
- 1791 рік — побудова кам'яного вівтаря Свято-Покровського храму Бердянським полком суворівських військ.
- 1848 рік — відкрита перша церковно-приходська школа.
- 1879 рік — побудова дерев'яної церкви в с. Ясенове Перше
- 1905—1907 рік — створення революційного гуртка
- 1912 рік — відкриття школи та лікарні (на честь цих подій посаджено дуба, який росте біля школи 95 років.)
- 1913 рік — святкування 300-ліття царського дому Романових, хресний хід в селі на честь цієї події.
- 1915 рік 11 листопада — зустріч царя Миколи ІІ, на залізничній станції Балта. З Ясенового та навколишніх сіл були направлені делегації з найповажніших людей.
- 1918 рік — встановлення радянської окупації, перший поділ землі в селі за декретом «Про Землю»
- кінець 1918 — початок 1920 рр. — період Визвольних змагань, в селі діяв загін самооборони під керівництвом Косого Арона
- 1920 рік — остаточне встановлення радянської окупації.
- літо 1920 року — спроба повстання проти радянської окупації, організатор — Комиш Павло Нестерович.
- осінь 1920 року. — другий поділ землі на селі, на члена сім'ї наділяли по 2 гектари землі.
- 1925 рік — виникло перше колективне товариство по обробітку землі «Згода», яке придбало перший трактор «Фордзон».
- 1924—1926 рр. — Ясенове було районним центром Першомайської округи (з 1923 Балтської[1]) Одеської губернії.[2][3][4]
- 1927 рік. — побудовано перший дерев'яний міст через Кодиму
- 1929-30 рр. — в селі було 9 колгоспів
- 1932-33 рр. — Під час Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 96 жителів села[5].
- 1934—1942 — створення першої МТС, майстерні розміщались в приміщенні церкви.
- 1941—1944 рр.- окупація села румунськими військами.
- 1942 рік — відкриття церкви.
- Березень 1944 р. — звільнення села від німецько-румунських окупантів.
- 1948 рік — перший пам'ятник воїнам-визволителям села. Братська могила.
- 1951 рік — посаджено парк навколо братської могили в центрі села.
- 1951—1953 роки- посаджено сосновий бір площею 22 гектари.
- 1957 рік — колгосп ім. Мічуріна відкрив Будинок культури, голова колгоспу Рожкован Каленик
- 1958—1961 рр. — були об'єднані всі колгоспи Ясенове та Познанки.
- 1960-ті роки — в центрі села побудовано ситроцех.
- 1960 рік — відкриття сільського краєзнавчого музею.
- 1970 рік — побудовано нове приміщення лікарні (головний лікар Кобись Ю. Й.)
- 8 травня 1970 року — побудоване окреме приміщення для музею.
- 1973 рік — житель села Булаховський Микола брав участь у Всесвітньому фестивалі молоді та студентів в м. Берлін.
- 1975 рік — побудоване нове приміщення відділення зв'язку
- 1976 рік — встановлено телефонну станцію на 50 номерів
- 1977 рік — побудовано нове приміщення школи (директор Луцкевич Г. Д.)
- 1978 рік — краєзнавчому музеєві присвоєно звання Народного
- 1980-81 рік — побудовано новий міст через Кодиму.
- 1981-85 рр. — в селі прокладено дороги (голова к-пу Лабуш В. І.)
- 1980 рік — побудовано новий Будинок культури в с. Ясенове Перше.
- 1980р — побудовано новий пам'ятник воїнам-визволителям (голова сільської ради Панасюк В. В.)
- 1990 рік — відокремилось с. Познанка в самостійну територіальну громаду.
- 1996 рік — розпаювання колгоспних земель, видача сертифікатів на землю.
- 2002—2006 роки- виготовлення державних актів на землю.
- 23.12.2003 р. — розпад СВК ім. Кобися
- 17.11.2003 р. — посаджено новий парк біля пам'ятника воїнам-визволителям та встановлено нову огорожу.
- 03.11.2005 року — встановлено хрест на місці церкви в с. Ясенове Перше.
- 2006 рік — розпад СВК «Куйбишева»
- 2006-07 рр. — встановлено цифрову телефонну станцію на 384 номери.
- 2006-07 рр. — газифікація села.
Сучасність
У селі розташовані: Ясенівська ЗОШ 1-2 ступенів, амбулаторія, аптека ВАТ «Фармація», ветеринарна лікарня, сільська бібліотека, відділення зв'язку, ЦЕЗ Укртелекому на 448 номерів, Свято-Покровська церква, Ясенівський народний краєзнавчий музей, Будинок культури — в с. Ясенове Перше. Через село іде автодорога Т 1603, що сполучає з м. Балта та Кривим Озером і Первомайськом Миколаївської області, по якій відбувається рух громадського транспорту.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2223 особи, з яких 962 чоловіки та 1261 жінка.[6]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1916 осіб.[7]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[8]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 94,06 % |
молдовська | 2,92 % |
російська | 2,76 % |
білоруська | 0,10 % |
болгарська | 0,05 % |
Відомі мешканці
Народились
- Гуменюк Олександр Леонідович (1964—2014) — український військовик, полковник (посмертно), засновник та командир 11-го батальйону територіальної оборони «Київська Русь»[9]. Загинув від кулі снайпера під час війни на сході України. Кавалер Ордена Богдана Хмельницького III ступеня (2014, лицар Ордена «Народний Герой України» (посмертно).
Примітки
- Карта административного деления Одесской губернии, 1923 (рос.)
- Постанова ВУЦВК № 310 від 7 березня 1923 «Про адміністративно-територіяльний поділ Одещини»
- Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 304 від 26 листопада 1924 «Про скасування Балтської Округи на Одещині та про передачу міста Балти й частини Балтського району до складу АМСРР і про районування де-яких районів Балтської округи»
- Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 70 від 3 лютого 1926 «Про зміну адміністративно-територіяльного поділу Першомайської округи»
- Ясенове Друге. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 жовтня 2019.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 жовтня 2019.
- Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 жовтня 2019.
- Про назву 11 батальйону територіальної оборони Київської області — «Київська Русь»
Посилання
- Ясенове Друге — Інформаційно-пізнавальний сайт | Одеська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 911 с.)
- Храмы и монастыри Одессы и Одесской области / А. Яций (авторский проект). — 3 изд. — О. : "ТЭС", 2012. — С. 312. — ISBN 978-966-2389-43-2.(рос.)