Жилинці (Чортківський район)

Жи́линці село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Борщівська міська громада. Розташоване на річці Нічлава, на півночі району. До Жилинців приєднано хутори Замлин, Залипи, Поруби.

село Жилинці
Країна  Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Чортківський район
Громада Борщівська міська громада
Основні дані
Населення 404
Територія 2.113 км²
Густота населення 191.2 осіб/км²
Поштовий індекс 48713
Телефонний код +380 3541
Географічні дані
Географічні координати 48°53′02″ пн. ш. 26°00′48″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
251 м
Водойми Нічлава
Відстань до
районного центру
12 км
Місцева влада
Адреса ради 48713, с.Жилинці
Сільський голова Войчишин Ігор Григорович[1]
Карта
Жилинці
Жилинці
Мапа

До 2015 село було центром сільради.

Населення — 385 осіб (2003).

Географія

Село розташоване на відстані 368 км від Києва, 80 км — від обласного центру міста Тернополя та 9 км від міста Борщів.

Клімат

Для села характерний помірно континентальний клімат. Дністрове розташоване у «теплому Поділлі» — найтеплішому регіоні Тернопільської області.

Клімат Жилинців
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C −1,2 0,4 5,5 14,0 19,8 22,9 24,1 23,5 19,5 13,3 6,1 1,1 12
Середня температура, °C −4,6 −3 1,5 8,7 14,2 17,5 18,9 18,1 14,3 8,6 3,0 −1,8 7
Середній мінімум, °C −7,9 −6,3 −2,5 3,5 8,7 12,2 13,7 12,7 9,1 4,0 −0,1 −4,6 3
Норма опадів, мм 33 31 32 53 74 99 99 65 54 35 35 38 648
Джерело: climate-data.org

Історія

Відоме з першої половини 15 ст.

Діяли товариства «Просвіта», «Сокіл», «Сільський господар», «Рідна школа».

У 1940-1941, 1944-1959 роках село належало до Скала-Подільського району Тернопільської області[2][3]. З ліквідацією району 1959 року увійшло до складу Борщівського району[4].

1942 у Жилинцях відбувся бій радянських партизанів із німцями. Після відступу партизанів більшість чоловіків була вивезена до Німеччини.

Від вересня 2015 до 20 листопада 2020 р. у складі Озерянської сільської громади.

До 19 липня 2020 р. належало до Борщівського району[5].

З 20 листопада 2020 р. належить до Борщівської міської громади[6].

Населення

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[7]:

Мова Число осіб Відсоток
українська 100
російська 0

Пам'ятки

Є церква (1910), капличка (1994).

Пам'ятники

Погруддя Тараса Шевченка

Встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини та погруддя Тараса Шевченка (1992).

Пам'ятник Т. Шевченку

Щойновиявлена пам'ятка монументального мистецтва.

Встановлений 1992 р.

Погруддя — бетон, постамент — камінь, цегла.

Погруддя — 0,85 м, постамент — 2 м.[8][9]

Відомі люди

Народилися

  • Б. Федчук — публіцист, громадський діяч у США.

Примітки

  1. Органи місцевого самоврядування в області станом на 2 квітня 2009 р.
  2. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 17 січня 1940 «Про утворення районів в складі Волинської, Дрогобичської, Львівської, Ровенської, Станіславської і Тарнопольської областей УРСР»
  3. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 578–579.
  4. Указ Президії Верховної Ради УРСР № 55/11 від 21 січня 1959 «Про ліквідацію Коропецького і Скала-Подільського районів Тернопільської області»
  5. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  6. Перша сесія Борщівської міської ради VIII скликання // Борщівська міська рада, 25 листопада 2020 р.
  7. Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область
  8. У камені, бронзі, граніті (ілюстрований альманах). — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — С. 29. : іл. — ISBN 978-966-457-202-3
  9. Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 18 жовтня 2005 р. № 112.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.