Жильбер Бодар

Народився 2 вересня 1962 року. Вихованець юнацьких команд футбольних клубів «Верлейн» та «Стандард» (Льєж).

У дорослому футболі дебютував 1981 року виступами за команду «Стандард» (Льєж). У перших сезонах він двічі виграв Жюпіле-лігу, став володарем Суперкубка Бельгії, а також фіналістом Кубка володарів кубків, але на поле виходив вкрай рідко, будучи дублером Мішеля Прюдомма. 1984 року стало відомо про договірні матчі «Стандарда», через що ряд основних гравців клубу, в тому числі і Прюдомм, отримали тривалі дискваліфікації. В результаті Бодар став основним воротарем льєжців. Після сезону 1984/85 вперше був визнаний воротарем року у Бельгії і швидко став однією з легенд клубу. В подальшому Жильбер ще тричі був визнаний воротарем року. Також Бодар інколи виконував пенальті і забив 4 голи в чемпіонаті, а у 1993 році він виграв Кубок зі «Стандардом». Всього у команді воротар провів п'ятнадцять сезонів, взявши участь у 369 матчах чемпіонату.

У 1996 році 34-річний Бодарт перейшов до французького «Бордо», де став одразу основним воротарем і допоміг команді вийти у фінал Кубка Франції, де Бодар та його товариші по команді програли в серії пенальті «Страсбургу» (0:0, пен. 5:6). Після завершення сезону він був визнаний найкращим воротарем французької ліги.

Після одного сезону у Франції Бодар повернувся в «Стандард», але клуб посів лише дев'яте місце у підсумковому заліку. Надалі воротар перейшов до клубу італійської Серії Б «Брешія», де за два сезони він зіграв більше 50 ігор. Втім коли в 2000 році клуб вийшов до Серії А, команда придбала Павела Срничека і Бодарт опинився на лавці запасних, так і не дебютувавши у вищому італійському дивізіоні, а під час зимової перерви перейшов у іншу команду другого італійського дивізіону «Равенну», де знову грав регулярно.

Завершив ігрову кар'єру на батьківщині у команді «Беверен», за яку виступав протягом сезону 2001/02 років.

23 квітня 1986 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Бельгії в товариській грі проти Болгарії (2:0)[1].

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1986 року у Мексиці та чемпіонату світу 1990 року в Італії, але на обох турнірах був запасним воротарем і на поле не виходив.

Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 10 років, провів у її формі 12 матчів, пропустивши 10 голів.

Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця, 2002 року, очоливши тренерський штаб клубу «Візе».

Протягом тренерської кар'єри також очолював команди «Остенде», «Ендрахт», «Лув'єрваз» та ряд інших невеликих бельгійських клубів.