Жолобов Віталій Михайлович
Віта́лій Миха́йлович Жо́лобов (нар.18 червня 1937, Стара Збур'ївка) — український космонавт та політик, полковник-інженер запасу, президент науково-дослідного судна «Космонавт Юрій Гагарін», академік, Дійсний член транспортної академії України.
| Жолобов Віталій Михайлович | |
|---|---|
 Борис Волинов (зліва) та Віталій Жолобов на поштовій марці СРСР 1976 р. | |
| Народився |
18 червня 1937 (84 роки) Стара Збур'ївка |
| Країна |
 СРСР[1] Україна |
| Діяльність | Космонавт |
| Alma mater | Азербайджанська державна нафтова академія (1959) і Військово-політична академія імені Ленінаd (1974) |
| Військове звання | полковник |
| Нагороди | |
_ribbon.svg.png.webp){kind=small}
Біографія
Жолобов Віталій Михайлович народився 18 червня 1937 року в селі Стара Збур'ївка Голопристанського району Херсонської області.
Дитячі роки пройшли на березі Каспійського моря. 1959 року закінчив механічний факультет Азербайджанського інституту нафти та хімії за фахом: автоматичні, телемеханічні та електровимірювальні прилади. Інженер-електрик.
У 1963 році був зарахований до загону радянських космонавтів (1963 Група ВВС F2).
Космічні польоти
Віталій Жолобов з 6 липня по 24 серпня 1976 року здійснив політ у космос разом з Борисом Волиновим на космічному кораблі «Союз-21» до орбітальної станції «Салют-5» як бортінженер. Політ, запланований на 60 діб, тривав 49. Причиною його завершення став неприємний запах, який космонавти відчули на борту, він нагадував запах токсичного ракетного пального, про що Віталій Жолобов повідомив до Центру управління польотом. Керівництво вважало за потрібне перервати політ, щоб не наражати на небезпеку екіпаж, тим більше що на той момент серйозна програма науково-технічних і медико-біологічних досліджень була успішно завершена.
Нагороди та відзнаки
Нагороджений орденом Леніна, медаллю «Золота Зірка», «Льотчик-космонавт СРСР».
Орден «За заслуги» III ст. (11 квітня 2008) — за значний особистий внесок у зміцнення ракетно-космічного потенціалу України, вагомі здобутки у створенні і впровадженні космічних систем і технологій, високу професійну майстерність[2]
Почесний громадянин міст: Херсон, Гола Пристань, Калуга, Прокоп'євськ (Росія), Цілиноград (Казахстан).
Примітки
Джерела та література
- Б. Г. Лапідус. Жолобов Віталій Михайлович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.
- О. В. Янковська. Жолобов Віталій Михайлович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 167. — 672 с. : іл. — ISBN 966-00-0610-1.
Посилання
- Жолобов Віталій Михайлович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
- Біографія В. М. Жолобова в Космічній Енциклопедії (рос.)
- Із інтерв'ю Центру «Спейс-Информ» В. М. Жолобова.