Журбинці (Бердичівський район)

Журби́нці село в Україні, у Бердичівському районі Житомирської області. Населення становить 287 осіб.

село Журбинці
Країна  Україна
Область  Житомирська область
Район/міськрада  Бердичівський район
Громада Гришковецька селищна громада
Основні дані
Засноване 1593
Населення 287
Площа 2,152 км²
Густота населення 133,36 осіб/км²
Поштовий індекс 13324
Телефонний код +380 4143
Географічні дані
Географічні координати 49°58′46″ пн. ш. 28°42′57″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
240 м
Водойми річка Пустоха
Місцева влада
Адреса ради вул. Добровольчих Батальйонів, 4, смт Гришківці, Бердичівський р-н, Житомирська обл., 13337;
староста — вул. Остальського, 26, с. Скаківка, Бердичівський р-н, Житомирська обл., 13326
Карта
Журбинці
Мапа

Географія

Селом тече річка Пустоха.

Історія

Заснував село Антоній Журбинський осадивши в ньому 6 селян і назвав від власного прізвища.[1]

Вперше згадується в інвентарі добр Тишкевичів-Лохойських від 7 жовтня 1593 року, в складі Кодненської волості.

У 1647 році Катерина Потоцька (уроджена Янковська) організувала наїзд на село у ході ворогувань з місцевою власницею Покривницькою[2].

У 1806—1841 р.р. — село Махнівського повіту. Мало церкву св.ап. Івана Богослова.[3]

У 1906 році село Солотвинської волості Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 33 верст, від волості 6. Дворів 140, мешканців 953[4].

У 1923—54 роках адміністративний центр Журбинецької сільської ради Бердичівського району[5].

До 17 травня 2018 року село входило до складу Скаківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області[6].

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 366 осіб, з яких 142 чоловіки та 224 жінки.[7]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 283 особи.[8]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[9]

МоваВідсоток
українська 98,95 %
російська 1,05 %

Примітки

  1. Slownik geograficzny.
  2. Україна перед визвольною війною 1648-1654 рр. Збірка документів. (українська). Київ. 1946. с. 118.
  3. Государственный архив Житомирской области (ГАЖО) .Фонды религиозных учреждений. Сайт о генеалогии. Процитовано 27.07.2019.
  4. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
  5. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки.. http://resource.history.org.ua/ (українська). Упор. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Житомир, видавництво «Волинь». 2007. с. 148. Процитовано 31 грудня 2021.
  6. Скаківська сільська рада Житомирська область, Бердичівський район. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 29 вересня 2020.
  7. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  8. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  9. Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.