Жілберто да Сілва Мело

У дорослому футболі дебютував 1995 року виступами за команду клубу «Америка» (Ріо-де-Жанейро), в якій провів два сезони, взявши участь у 44 матчах чемпіонату.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Фламенго», до складу якого приєднався 1996 року. Відіграв за команду з Ріо-де-Жанейро наступні два сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Фламенго», був основним гравцем команди.

Протягом 1998—1999 років захищав кольори команди клубу «Крузейру».

1999 року уклав контракт з італійським клубом «Інтернаціонале», у складі якого провів наступний сезон.

Згодом з 2002 по 2004 рік грав у складі команд клубів «Греміо» та «Сан-Каетану».

З 2004 року три сезони захищав кольори команди клубу «Герта». Граючи у складі «Герти» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди.

Протягом 2008—2009 років захищав кольори команди клубу «Тоттенгем Готспур».

З 2009 року два сезони захищав кольори команди клубу «Крузейру». Тренерським штабом нового клубу також розглядався як гравець «основи».

Протягом 2011—2012 років захищав кольори команди клубу «Віторія» (Салвадор).

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Америка Мінейру», за команду якого виступав протягом 2012 року.

2003 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Бразилії. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 8 років, провів у формі головної команди країни 35 матчів, забивши 1 гол.

У складі збірної був учасником розіграшу Кубка конфедерацій 2003 у Франції, розіграшу Кубка конфедерацій 2005 у Німеччині, здобувши того року титул переможця турніру, чемпіонату світу 2006 у Німеччині, розіграшу Кубка Америки 2007 у Венесуелі, здобувши того року титул континентального чемпіона, чемпіонату світу 2010 у ПАР.