Завадів (Стрийський район)

Зава́дів село в Україні, у Стрийському районі Львівської області. Населення становить 1197 осіб. Орган місцевого самоврядування Завадівська сільська рада.

село Завадів
село Завадів
Країна  Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Стрийський район
Рада Завадівська сільська рада
Облікова картка Завадів 
Основні дані
Засноване 1504
Населення 1197
Площа 15,89 км²
Густота населення 75,33 осіб/км²
Поштовий індекс 82433
Телефонний код +380 3245
Географічні дані
Географічні координати 49°15′12″ пн. ш. 23°45′54″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
304 м
Місцева влада
Адреса ради 82433, Львівська обл., Стрийський р-н, с. Завадів, вул. Т. Шевченка, 38
Карта
Завадів
Завадів
Мапа

 Завадів у Вікісховищі

Історія

Сучасна офіційна назва села Завадів протягом усього часу не змінювалася. Згідно з переказами старожилів його назва пішла від прізвища одного з перших поселенців - Завадовського. Найдавніші записи про Завадів датуються XV ст., коли село перебувало під міським управлінням м. Стрия.

Політика

Парламентські вибори, 2019

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 461460, розташована у приміщенні будинку культури.

Результати

Відомі люди

У село приїжджав на відпочинок Іван Якович Франко. В своєму будинку він жив і творив, писав різні твори, зокрема повість «Борислав сміється».

У селі деякий час жив і творив Нижанківський Остап Йосипович.

Саме уродженцем с. Завадова є історична особистість Корінець Дмитро Васильович (псевд. «Бористен», «Гриць»; 07.11.1913 р.н. Шеф Штабу Воєнної Округи УПА “Заграва” (Рівненське Полісся), к-р рейдуючого куреня, сотник, майор УПА.

Уродженцем села є Бурдяк Юрій Васильович (1991-2014) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

12 квітня 1931 р. на цвинтарі Завадова було поховано члена-засновника і 4-го крайового провідника ОУН Степана Охримовича, що помер за кілька днів по виході з польської в’язниці внаслідок тортур.

Пам'ятки

В селі встановлено два пам'ятники Тарасові Шевченку, один з яких є одним із найстаріших пам'ятників Тарасові Шевченку,саме він є першим пам'ятником у Україні на якиму поета зображено у повний зріст. Ініціатором спорудження першого на Стрийщині і в Україні пам'ятника Великому Кобзареві був поет Іван Франко, згодом композитор Остап Нижанківський перейнявся ідеєю і з наближенням 100-річчя від дня народження Тараса Шевченка 1914 року озвучив її та діяльно взявся за втілення в життя. Очевидно, певні кошти на це знайшов крайовий молочарський кооператив «Маслосоюз», котрий діяв з 1904 року в Завадові з ініціативи отця О. Нижанківського. Роботу з встановлення пам'яника здійснив скульптор А. Видра.

Також в сільському греко-католицькому храмі прекрасно зберігся образ святого Юрія на коні — остання монументальна праця Олекси Харківа, виконана у співавторстві з початкуючим художником Зеноном Охримовичем. Вона була знайдена у січні 2003 р. під час санітарного прибирання храму до свят. Життя О. Харківа та його молодого асистента обірвалася саме в часі виконання ними розписів цього храму. 14 вересня 1939 у передмісті Стрия їх жорстоко замордувала бойова група польських шовіністів.[3]

Футбольна команда Каменяр

https://vk.com/albums-16258572 сторінка Вконтакті

ФК Каменяр

Примітки

Посилання

Див. також

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.