Загутинь

Розташування

Знаходиться 3 км на північний захід від Загір'я, 4 км на південний схід від Сяніка і 59 км на південь від Ряшева, неподалік річки Ослава.

Через село пролягає державна шосейна дорога  84 Сянік-Коросно.

Історія

Перша письмова згадка відноситься до 1412 року. Село закріпачене за волоським правом.

У 1895 році село нараховувало 88 будинків і 611 мешканців (559 греко-католиків, 40 римо-католиків і 12 юдеїв).

У 1902 р. збудована дерев'яна церква св. Безср. Косми і Даміяна.

Село відзначалося національною свідомістю, від початку ХХ сторіччя до Першої світової війни діяло руханкове товариство Січ. У міжвоєнний період тут діяла читальня «Просвіти»[2].

У 1939 р. в селі було переважно лемківське населення: з 990 жителів села — 890 українців і 100 поляків[3].

До 1945 р. в селі була греко-католицька церква, яка належала до парохії Сторожі Великі Сяніцького деканату. Метричні книги велися з 1784 р.[4]

Після депортацій українського населення 1944–1946 років та операції «Віслі» у 1947[5] переважну більшість мешканців села сьогодні становлять поляки. У 1945 році зруйнована церква і на її місці споруджено костел.

У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 576 129 399 48
Жінки 595 130 353 112
Разом 1171 259 752 160

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Загутинь

Див. також

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.