Заклинський Корнило Гнатович

Життєпис

Під час навчання в Станиславівській гімназії (1868—1877) був душею таємного гуртка «Громада». Закінчив філософський факультет Львівського університету. Працював у Львівській академічній гімназії (1881—1883)[1].

Записував народні говірки в околицях м. Станиславів (нині Івано-Франківськ), фольклорні й етнографічні матеріали, опубліковані в «Етнографічному збірникові» (1914, т. 36) і у збірці «Колядки та щедрівки» (Київ, 1965); на їх основі створив низку оповідань, схвально оцінених професором Омеляном Огоновським («Домарчук», 1878; «Дві вдови», «Федиха», обидва 1880) та інші.

Корнило Заклинський у своїх прозових творах (оповідання «Домарчук» (1878), «Федиха» (1880), «Дві вдови» (1880)) піднімав переважно проблеми виховання.

Також займався вивченням етнографії, фольклору, історії, історико-літературознавства.

Основні праці

Заклинський прожив усього 27 років та залишив багато праць, які ще й досі не відомі читачам.

  • «Йосиф Годермадський, іменований єпископ Мункацький, і плани Петра Великого щодо Північної Угорщини»,
  • «Літопис Хмельницька»,
  • «Зносини цісаря Рудольфа II з козаками і їх участь у війні російсько-турецькій 1592—1594 рр.».

Ці праці були надруковані у журналі «Зоря». Багато праць залишилося неопублікованими:

  • «Якого роду і народності був Михайло Хмельницький, отець гетьмана, і історія Богдана Хмельницького від єго молодих літ аж до спору з Чаплинським»,
  • «Про німих і живих свідків руської бувальщини»,
  • «Письмо до академіків»,
  • «Семен Ковцуняк, війт з Ковалівки»,
  • «Про Т. Шевченка»,
  • «Михайло Максимович і його заслуги для української літератури»,
  • «Павло Полуботок», «Історія нападу татарів на наддністрянське Підгір'я 1594 р.»,
  • "Критичний розгляд українського альманаха «Лука»,
  • «Про весільні пісні руського народу»,
  • «Оцінка повістей Квітки-Основ’яненка».

Записував галицький фольклор, який був опублікований в «Етнографічному збірнику» (т. 36, 1914) й збірнику «Колядки та щедрівки» (1965).

Помер 13 лютого 1884 р. у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі, поле № 54[2].

Примітки
  1. Українці в світі
  2. Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 306. — ISBN 966-8955-00-5.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.