Залізнячка

Залізнячка — село в Україні, у Єрківській селищній територіальній громаді Звенигородського району Черкаської області. Населення становить 855 осіб

село Залізнячка
Дмитрівська церква Дмитрівська церква
Країна	Україна
Область	Черкаська область
Район/міськрада	Звенигородський район
Рада	Єрківська селищна громада
Облікова картка	картка
Основні дані
Засноване	до 1773[1]
Населення	855
Площа	0 км²
Густота населення	0 осіб/км²
Поштовий індекс	20505
Телефонний код	+380 4742
Географічні дані
Географічні координати	48°59′43″ пн. ш. 30°58′16″ сх. д.
Місцева влада
Адреса ради	20505, смт Єрки, вул В'ячеслава Чорновiла
Сільський голова	Польовий Леонід Олексійович
Карта
Залізнячка
Залізнячка
Мапа

У центрі села стоїть Дмитрівська церква, побудована в 1773 році, яка вважалась унікальною пам'яткою дерев'яної архітектури Правобережжя. Хрестоподібна у плані, вона була складена із тесаних дубових брусів, що з'єднувались у «риб'ячий хвіст» без залишку. У 1990-ті роки її обклали цементною шубою, частково розібравши дерев'яний каркас.

Назва села походить від імені Максима Залізняка (близько 1740 — після 1768) козацького отамана періоду Коліївщини, гайдамацького повстання (1768—1769 рр.), який по дорозі на Умань спорудив у селі дерев'яну церкву, залишки якої після спалення в 30-х роках червоноармійцями знаходяться відразу за руїнами місцевого будинку культури. Під шаром грунту виявляються товстий шар попелу, ковані чотиригранні цвяхи, залишки цегляної кладки. Поруч, під час риття канави, виявлені останки двох ченців. У центрі села в приватному володінні стоїть старовинний великий (близько 2-х метрів) кам'яний хрест, на околиці села (царина) стоїть майже такий же.

Недалеко в лісі раніше знаходилася (ще в 70-х роках) велика кам'яна плита з древніми написами, потім вона кудись зникла. Біля кладовища на горі, (на якому перші написи на хрестах відзначаються з 1700-х років), у кінці сімдесятих років знайдені сліди давньої печі з залишками глиняних виробів — горщиків, мисок, що відносяться, мабуть, до слідів періоду трипільской культури 7 — 6 тисячоліть до н. е. В іншому місці, при копанні ями під льох на глибині 3-х метрів були знайдені кістки мамонта. Вони були здані в шкільний музей.

При виїзді з села біля мосту над річкою Гнилий Тікич знаходиться постійно діюче джерело з незабутньо смачною холодною водою, незамерзаюче взимку. За розповідями, у горі знаходиться величезне підземне озеро з цілющою водою. Рядом з джерелом лежать напівзруйнований камені зі слідами древніх написів. За розповідями місцевих старожилів, у цьому джерелі козаки отамана Залізняка освячували шаблі перед походом на Умань.

При виїзді з села на трасу Катеринопіль-Звенигородка біля перехрестя знаходиться скіфська могила, у якій були знайдені останки скіфського воїна.

Під час Другої світової війни район села був в центрі бойових дій Червоної Армії і військ нацистської Німеччини, знаменитої Корсунь-Шевченківської операції в лютому 1944 року, де здійснювалося змикання кільця оточення німецьких військ Червоною Армією. І в наші дні в околицях села іноді знаходять сліди війни: — патрони, гільзи, гранати, снаряди, і бомби, поіржавівші деталі зброї. За розповідями очевидців тих суворих днів, у болоті під лісом, відступаючи, десь потонув німецький важкий танк.

У центрі села знаходяться магазин, школа, церква, дитячий садок, медпункт, а також меморіал полеглим односельцям у Другу світову війну.