Замок Хора (Кітера)

Замок в сучасному вигляді реконструйований та розбудований венеціанцями в 1503 році, які володіли ним до 1797 року. Першочергово будівництво знамку приписують венеціанській знатній родині Веньєр.[1] За різними даними, на тому ж місці раніше існувала візантійська фортеця. Замок називався "Критським оком" або "Оком грецьких морів", оскільки дозволяв контролювати судноплавство одразу в трьох морях: Іонічному, Егейському та Критському, та морський шлях між островами Кітера та Антікітера[2][3][4].

Замок вважався неприступним завдяки своїй архітектурі та розташуванню. Тому вважається, що Хайр ад-Дін Барбаросса в 1537 році не наважився атакувати замок, хоча пограбував острів[4].

В різний період фортеця перебувала під владою: османів (1715 - 1718 роки), французів (1797 - 1798 та 1808 - 1809 роки), російсько-турецьких військ (1798 рік - 21 березня 1800 року), Республіки семи островів (1800 - 1808 роки), англійців (1809 рік - 21 травня 1864 року), та німецько-італійських військ (1941 - 1944 роки під час Другої світової війни)[1][3].

Під час французького правління із замку збито знак Венеціанської республіки - лев Святого Марка.[1]

В середині XIX століття замок налічував 200 постійних жителів.[1]. Фортеця була заселена цивільними аж до початку Другої світової війни, коли її використовували для своїх потреб німецько-італійські війська[2].

Замок має довжину 200 м. та ширину 80 м. Вхід до замку розташований на його західній стороні.[4]

Товщина оборонних мурів складає близько метра. Також в замку збереглося кілька гармат, венеціанського, російсько-турецького та англійського періоду.[3]

На східній околиці замку, розташовано палац венеціанського губернатора, в якому згодом розміщувалась резиденція британського Верховного комісара, а нині - Історичний архів Кітери.[1]

В замку залишились залишки в'язниці, порохового складу, низки церков та двоповерхових будинків, які щільно забудовували східну частину замку, а також склепінчастої цистерни для запасів води. Однією з церков замку є православна церква Панагія Миртідіотісса, датована 1580 роком, яка вважається покровителем острова та до 1806 року була католицьким храмом[3][5]. В цій церкві збереглися фрески, датовані XVI та XVIII століттям.

Фортеця відкрита для відвідування щодня з 1 листопада по 31 березня (з 08.00-15.00) та з 1 квітня по 31 жовтня (з 8.00-20.00).[6]