Замостський повіт (Російська імперія)
Замо́стський повіт (пол. Powiat zamojski) — історична адміністративно-територіальна одиниця Люблінської (1867—1912) і Холмської (1912—1918) губерній Російської імперії та Люблінського воєводства Другої Речі Посполитої. Утворений у 1867 році. Повітовий центр — місто Замостя.
| Замостський повіт | ||||
 | ||||
| Губернія | Люблінська губернія, Холмська губернія | |||
|---|---|---|---|---|
| Центр | Замостя | |||
| Створений | 1867 | |||
| Скасований | 1939 | |||
| Площа | 1569,6 (1885) | |||
| Населення | 119 783[1] осіб (1897) | |||
| Найбільші міста | Замостя | |||
| Наступники | Замостський повіт | |||
Волості
При утворенні до повіту входили 2 міста (Замостя, Щебрешин) і 3 містечка (Горай, Краснобрід, Фрамполь) та 16 сільських волостей.
В 1911 р. повіт поділявся на 15 волостей:
- Високе — с. Високе,
- Горай — с. Горай,
- Замостя — м. Замостя,
- Звіринець — с. Звіринець,
- Краснобрід — с. Підкліштор,
- Лабуні — с. Лабуні,
- Мокре — с. Мокре,
- Неліш — с. Нелиш,
- Радечниця — с. Радечниця,
- Скербешів — с. Скербешів,
- Старе Замостя — с. Старе Замостя,
- Сулів — с. Сулів,
- Суховоля — с. Потічок,
- Терешпіль — с. Терешпіль,
- Фрамполь — м. Фрамполь.
Ухвалою другої Думи від 9 травня 1912 (закон 23 червня 1912) значна частина Замостського повіту заселена переважно українцями передана з Люблінської губернії до новоутвореної Холмської: місто Замостя і волості Високе (Wysokie), Замостя (Zamość) (за винятком села Жданова (Żdanów)), Звіринець (Zwierzyniec), Краснобрід (Krasnobród), Лабуні (Łabunie), Скербешів (Skierbieszów), Суховоля (Suchowola), Щебрешин (Szczebrzeszyn); села Вишенька (Wiszenki), Забитів (Zabytów), Монастирок (Monastyrek) і Сульмиця волості Старе Замостя (Stary Zamość); села Воля Чорностоцька (Wólka Czarnostocka), Дільці (Dzielce), Радечниця (Radecznica), Радечницький монастир (klasztor Radecznicki), Трясини (Trzęsiny) і Чорносток (Czarnystok) волості Радечниця (Radecznica); село Розлопи (Rozłopy) волості Сулів (Sułów); села Біловоля (Białowola), Вілька Вепрецька (Wólka Wieprzecka) і Липськ (Lipsko) волості Мокре (Mokre); села Липовець (Lipowiec), Сохи (Sochy), Терешпіль (Tereszpol) і Шодзи (Szozdy) волості Терешпіль (Tereszpol).
Розташування
Повіт розташовувався на півдні губернії. Межував на півночі — з Красноставським, на сході — з Грубешівським і Томашівським повітом, а на заході — з Янівським повітом, а на півдні — з Білгорайським повітом.
Населення
В 1892 р. з 107 937 осіб населення повіту крім римокатолицької більшості були 20 256 православних (до 1875 р. — греко-католики) і 13 486 юдеїв.
Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 119 783 особи. З них 88 486 ос. (73,9 %) — поляки, 9221 ос. (7,7 %) — українці, 14 666 ос. (12,2 %) — євреї, 6 713 ос. (5,6 %) — росіяни[2].
Примітки
- Демоскоп Weekly. Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Наличное население в губерниях, уездах, городах Российской Империи (без Финляндии). Люблинская губерния. (рос.)
- Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку. Замостский уезд (рос.)
Джерела
- Энциклопедический Словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона(рос.)
- Zamojski powiat // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 381. (пол.) (пол.)