Замуровування

Замуровування — вид смертної кари, при якій людину поміщали в споруджувану стіну або оточували глухими стінами з усіх сторін, після чого той помирав від голодного виснаження або зневоднення. Це відрізняє її від поховання живцем, де людина вмирала від задухи.

CMEPTHA KAPA
Сучасні види
Газова камера Електричний стілець Обезголовлювання Побиття камінням Повішення Розстріл Смертельна ін'єкція
Історичні види
Damnatio ad bestias Poena cullei Варіння в окропі Вітер диявола Гакування Гарота Гільйотина Децимація Замуровування Кілювання Кривавий орел Колесування Лінчі Поховання живцем Розп'яття Посадження на палю Спалювання Утоплення Четвертування

Музейна експозиція, що зображає рештки лицаря XVI століття, імовірно замурованого в Аренсбурзькому замку (Курессааре)

Замуровування згадується в легендах, фольклорі та літературі. Часто цей вид страти згадується у фінських легендах, наприклад, про дівчину, якій несправедливо поставили у вину державну зраду. Її замурували в стіні замку Олафсборг, у якій, за легендою, виросла горобина з білими, як її невинність, квітами і червоними, як кров, ягодами.

На Балканах набуло поширення повір'я, що фортеця або міст будуть стояти довго, якщо всередину замурувати живу людину (найчастіше наречену або молоду дружину одного з будівельників)[1]. Насправді на Балканах проводилося лише символічне «замуровування тіні» молодої дівчини (довжина тіні вимірялася шнуром, відрізок якого і замуровувався в основу будови)