Четвертування

У Англії (аж до 1820 року, формально скасовано лише в 1867 році) четвертування було частиною найболіснішої і найжорстокішої страти, яка призначалася за тяжкі державні злочини — «повішення, випотрошення і четвертування» (англ. hanging, drawing and quartering). Засудженого вішали на короткий час на шибеницю, так щоб він не помер, потім знімали з мотузки і випускали йому нутрощі, розпоровши живіт. Тільки потім його тіло розсікали на чотири частини і відрубували голову; частини тіла виставляли на загальний огляд «там, де король вважатиме зручним».

У Франції четвертування здійснювалося за допомогою коней. Засудженого прив'язували за руки і за ноги до чотирьох сильних коней, які підганяли так, щоби вони рухалися врізнобіч і відривали кінцівки. Фактично доводилося підрізати сухожилля засудженому. Потім тулуб засудженого кидали у вогонь. Так були страчені вбивці королів Равальяк в 1610 році і Робер-Франсуа Дам'єн у 1757 році. У 1589 році такій процедурі піддали мертве тіло вбивці Генріха III, Жака Клемана, на місці злочину охоронцями короля.

У Московії засудженому відрубували сокирою ноги, руки і потім голову. Так були страчені Тимофій Анкудінов і Степан Разін. До такої страти був засуджений Омелян Пугачов, проте, за розпорядженням Катерини II йому (як і його сподвижнику Афанасію Перфільєву) спочатку відтяли голову, а потім вже кінцівки.

У тюрмах НКВС на Західній Україні (Галичина, Волинь) з 1939 по 1941 роки відбувалися четвертування людей тощо.[1][2]

• Четвертування // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — ISBN 966-7492-06-0.
• Четвертування // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2053. — 1000 екз.
• Четвертування / Академічний тлумачний словник (1970–1980) української мови
• Четвертування.