Заноз Назарій Тарасович

Фіналісти четвертого конкурсу есеїв для молодих авторів «Шерех» під час нагородження. В центрі фото Назарій Заноз

З 2007 експериментує з музикою 8-bit, поширюючи свої твори під ніком Mystic Hero. 2008 року для проєкту Muse: An 8 Bit Tribute створив чіптюновий ремейк пісні Space Dementia британських рокерів Muse (його композиція в другому альбомі проєкту на офіційному сайті гурту). В 2009—2010 рр. його музика потрапила до декількох збірок: 1 Channel 1 Note; Chip to Gaza; Cuntoлогія 2010 Brain Damage edition; Nice Chiptune In Nice Place; Chip in Japan; Chip February.[4]

Випустив чотири альбоми: My Family (2009); Kingdom Terebovlya (2010) (спільно з іншим теребовлянином Claudio Vandalis); Everyone Has It's Own Weird Mission (2010); Mythology (2011). В 2011 році випустив композицію в стилі 1-bit, ставши, імовірно, єдиним українським автором, що працює з цим стилем. З того ж часу долучається до спільноти композиторів 8bitcollective. У 2014 році його музика супроводжувала читання Література формату Twitter на київському Книжковому арсеналі 9 квітня[5] та львівському Форумі видавців 13 вересня.[6]

Нові композиції з'являються в 2015 та 2016 роках, остання з них на кінець 2016 — Augusta.[7]

Всі записи Mystic Hero опубліковані під вільними ліцензіями.

Інший музичний проєкт Назарія — The Owlest ("Найсовіший") — представлений двома альбомами у стилях неокласики та easy listening: Talk To Night Trees (Nowaki Music Netlabel, 2012) та Imaginary Pianist Of Imaginary Orchestra (Nowaki Music Netlabel, 2013).[8] 2014 року започаткований проєкт Terebovlya Imaginary Orchestra.

З 2009 року поширював свої віршовані та прозові твори, зокрема, на ресурсах "Гоголівська академія" та мистецькому порталі Захід-Схід.[9] Окремі твори публікувались у незалежному журналі «Річ», в «Українській Літературній Газеті» та «Літературному Тернополі». Був співзасновником мистецьких груп «Орден шаликоносців» та «ПМС Теребовлі» (Парафія Мистецького Спротиву Теребовлі).

Перших помітних літературних успіхів досягнув 2011 року: ставши фіналістом "Молодої республіки поетів",[10] брав участь у читаннях на тогорічному Форумі видавців у Львові,[11] його вірші були відібрані укладачами антології молодої поезії Тернопільщини.[12]

21-22 вересня 2012 у Харкові відбувся Міжнародний літературно-мистецький захід «Йогансен-фест», який відвідали не лише провідні українські, але й російські та німецькі автори; Назарій Заноз виступав з віршами та музикою на майданчику творчої молоді «Скоро forte».[13] 2013 рік почав з участі в тернопільському Фестивалі сучасної української літератури та музики,[14][15] 20 березня в Музеї Павла Тичини читав свої твори у рамках заходу Тканина віршів Вікторії Черняхівської, а на Форумі видавців відзначився у двох подіях. Разом із Олександром Бугаєнком він представив аудіо-поетичний проєкт «Теребовля», а також модерував круглий стіл «Як розвивати та популяризувати літературу в малих містах?».[16] Того ж року брав участь у конкурсі Новела по-українськи: його «Толік, або Про нього написали газети» не отримав приз, а проте був відзначений членкинею журі Ларисою Денисенко.[17]

2014 року був обраний для участі в творчій резиденції Станіславський Феномен[18] і став одним із тих, хто презентував її на Форумі видавців.[19] Його есеї надруковані в підсумковій збірці резиденції за 2013—2014 рр. Ще восени 2015 року очікувалась публікація збірки короткої прози Назарія Заноза Книга дивностей,[20][21] але лише в серпні 2018 з'явилась інформація про її вихід.[22] У 2016-му він отримав заохочувальну премію літературного конкурсу Острозької академії, став фіналістом конкурсу есеїв «Шерех» (журі не спромоглось визначити переможця),[23] у листопаді 2016 був названий серед авторів збірки проєкту Брустури агенції Discursus.[24]

8 грудня 2017 року ЛітАкцент і Газета по-українськи повідомили про результати тогорічного конкурсу Новела по-українськи: журі визнало найкращими Назарія Заноза і його твір Фелішберто, присвячений Теребовлі.[25][26][27]

В 2018 році спершу на Форумі видавців у Львові, а затим іще в кількох містах відбулися презентації Книги дивностей. Київська презентація, організована видавництвом Лаурус, пройшла в Купідоні, де Назарій залишив свій автограф на стіні одної з зал, поруч із написами десятків інших українських митців.

Назарій Заноз і модераторка Тетяна Терен під час читання текстів із шорт-листа Відзнаки молодих есеїстів «ШЕРЕХ-2016»

В квітні 2019 Національна спілка письменників України назвала Назарія Заноза одним з лауреатів Міжнародної німецько-української премії імені Олеся Гончара.[28] В номінації "Публіцистика" він переміг зі своєю збіркою художньо-документальних нарисів Місто як світ.

1-9 грудня 2013 року зробив ряд щоденникових записів, які публікував на maidan.org.ua, пізніше об'єднані в один текст відомий як 8 днів на #Євромайдані або Записки з політичного майдану.[29] Став одним з тих, хто підписав Заяву українських письменників, діячів культури, митців, журналістів, членів творчих спілок з приводу подій в Україні 1 грудня 2013 року з засудженням репресій та вимогою відставки чинної на той час влади.[30] З цього часу Назарій Заноз зосереджується на публіцистиці, дописуючи на Українську правду, Радіо Свобода, Захід.net та ін. Особливо важливою стала співпраця зі Збручем, що заохочував поєднання суспільно-політичної проблематики та особистих рефлексій в оболонці статей-есеїв. З виданням співпрацюють знані літератори: Тарас Прохасько, Юрій Андрухович, Юрій Винничук та багато інших. Збручанська спільнота редакторів, авторів та читачів сприяла становленню стилю молодого автора, яким прийшов до неї Назарій, давала можливість заробляти своєю творчістю та залишатися собою.

На момент здобуття диплому магістра в Школі журналістики УКУ навесні 2013 Назарій Заноз мав зо три десятки публікацій,[31] присвячених культурі та політиці. З жовтня 2013 дописує на сайті Радіо Свобода, на початок 2019 року створив близько 120 матеріалів, переважно суспільно-політичної тематики. На одну зі «свободівських» статей Назарія, так само, як і на його збручанські тексти посилається в своїх есеях Юрій Андрухович.[32][33]

Частина створених Назарієм Занозом матеріалів перекладалась англійською, російською (зокрема, для проєкту Крим. Реалії) та німецькою мовами (для інтернет-видання ukraine-nachrichten.de: 1, 2, 3). Деякі статті потрапляли й на шпальти друкованої преси, як, наприклад, аналітична стаття Після Майдану в Літературній Україні (2016. — № 8 (5637). — 3 березня. — стор.6).

У співпраці з Urban Space Radio 2021 року Назарій працював над серією репортажів «Історія з вікна». Цей проєкт, підтриманий Українським культурним фондом, увійшов у список 9 номінантів премії подкастів «Слушно» в номінації Найкращий авторський подкаст.[34]