Заріччя (Бердичівський район)

Зарі́ччя (в минулому Баламутівка) село в Україні, у Ружинському районі Житомирської області. Населення становить 2178 осіб. Південне передмістя Ружина, відділене від нього річкою Роставиця.

село Заріччя
Храм святої мучениці Параскеви
Храм святої мучениці Параскеви
Країна  Україна
Область Житомирська область
Район/міськрада Бердичівський район
Громада Ружинська селищна громада
Облікова картка с. Заріччя 
Основні дані
Колишня назва Баламутівка
Населення 2178
Площа 3,756 км²
Густота населення 579,87 осіб/км²
Поштовий індекс 13605
Телефонний код +380 4138
Географічні дані
Географічні координати 49°42′40″ пн. ш. 29°13′44″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
217 м
Водойми р. Роставиця
Місцева влада
Адреса ради вул. О. Бурди, 44, смт Ружин, Ружинський р-н, Житомирська обл., 13601
Карта
Заріччя
Заріччя
Мапа

 Заріччя у Вікісховищі

Географія

Селом пролягає автошлях Т 0606. Неподалік села розташований ботанічний заказник «Карачина гора».

Історія

На кінець ХІХ ст. — у власності Антона Злотницького.

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Баламутівка, центрі Ружинської волості Сквирського повіту Київської губернії, мешкало 1055 осіб, налічувалось 118 дворових господарств, існували православна церква та постоялий будинок[1].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1990 осіб (1003 чоловічої статі та 987 — жіночої), з яких 1673 — православної віри[2].

У 1923—54 роках адміністративний центр Баламутівської сільської ради Ружинського району[3].

Відомі люди

  • Кольченко Павло Іванович — учасник бою під Крутами
  • Семенюк-Самсоненко Валентина Петрівна — український політик.
  • Микола Тилянкевич — козак 7 Синього полку 3 пішої Залізної дивізії армії УНР, загинув під час російсько-української війни (не пізніше 1919 р.)
  • Роман Петух — козак 7 Синього полку 3 пішої Залізної дивізії армії УНР, загинув під час російсько-української війни (не пізніше 1919 р.)
  • Нечипір Мережко — козак 7 Синього полку 3 пішої Залізної дивізії армії УНР, загинув під час російсько-української війни (не пізніше 1919 р.)

Примітки

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-78)
  3. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки.. http://resource.history.org.ua/ (українська). Упор. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Житомир, видавництво «Волинь». 2007. с. 287, 551. Процитовано 29 листопада 2021.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.