Заставче

Заста́вче село Підгаєцької міської громади, Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Золота Липа, у південно-західній частині району. До 1990 року належало до Бережанського району.

село Заставче
Країна  Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Тернопільський район
Рада Підгаєцька міська громада
Основні дані
Засноване  ?
Населення 334
Площа 0,510 км²
Густота населення 654.9 осіб/км²
Поштовий індекс 48023
Телефонний код +380 3542
Географічні дані
Географічні координати 49°12′42″ пн. ш. 25°02′05″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
240 м
Водойми Золота Липа
Місцева влада
Адреса ради 48023, с.Завалів
Карта
Заставче
Заставче
Мапа

Поштове відділення Завалівське. До 2020 року підпорядковувалось Завалівській сільраді. Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Підгаєцької міської громади [1]

Населення — 334 особи (2001).

На деяких картографічних ресурсах помилково позначене як Заставне.

Географія

Розташоване на лівому березі річки Золота Липа, за 11 км від центру громади.

Історія

Згадується як село Заставе (Zastawe) 24 березня 1449 року в книгах галицького суду[2].

Перша писемна згадка 1785.

Із середини 19 ст. Заставче — власність Рачинських.

1914 село майже повністю спалили російські війська.

У 1930 році разом із іншими селами Підгаєччини за розпорядженням тодішнього міністра внутрішніх справ Броніслава Перацкі село пережило пацифікацію українського населення у Східній Галичині. Згідно доповідей постраждало багато господарств, зокрема, доми Петра Пришляка, Івана Скіри, Василя Дідурика[3]

У 1931 році начисляло 171 хату, у 1943 році жило в ньому 646 мешканця, у тому числі 15 польських родин[4]

До Першої світової війни діяли читальня товариства "Просвіта", аматорський гурток, кредитова каса, духовий оркестр під диригентурою Євстахія Вороневича, народна чотирирічна школа і дочірня церква, що належала до парафії в Завалові.

Після війни у селі, крім вищеназваних, почали діяти змішаний хор під керівництвом Володимира Пришляка, «Січ», СокілСільський господар, Пласт, дитячий садок Рідної школи, товариство «Сільський господар», кооператива, самоосвітній гурток «Дешева Книжка» та ін.

Пам'ятки

Є церква святого Юрія (1873), каплиця святого Георгія.

Встановлено хрести:

  • на честь скасування панщини - "Пам'ятка даної свободи 3 травня 1848 р. до тридцятиліття річниці "Братство села Заставче" (1992)
  • 50-річчя створення УПА (1992)
  • проголошення незалежності України
  • насипано символічні могили УСС та воякам УПА.

Відомі люди

Народилися

Примітки

  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 10 жовтня 2021.
  2. Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.196, № 2275 (лат.)
  3. Підгаєцька земля. Історично-мемуарний збірник / Гол.ред. проф. Тарас Гунчак. — Головний комітет підгаєчан, Дітройт, ЗСА 1980 року. — Друкарня «Київ», Торонто, Канада. — С. 374
  4. Підгаєцька земля. Історично-мемуарний збірник / Гол.ред. проф. Тарас Гунчак. — Головний комітет підгаєчан, Дітройт, ЗСА 1980 року. — Друкарня «Київ», Торонто, Канада. — С. 517
  5. http://pidgbibl.blogspot.com/p/blog-page_7770.html
  6. Матейко Р., Мельничук Б. Воєнними дорогами синів Галичини. Українські січорві стрільці на Тернопільщині. - Тернопіль: Редакційно-видавничий відділ управління по пресі, 1991. - С. 63-69
  7. http://esu.com.ua/search_articles.php?id=54040
  8. http://www.patriyarkhat.org.ua/statti-zhurnalu/vidijshla-u-vichnist-bl-p-anna-nusya-sokolska/

Література

  • Микола Зацухний «Про село Заставче і його трьох мешканців» / Підгаєцька земля. Історично-мемуарний збірник / Гол.ред. проф. Тарас Гунчак. — Головний комітет підгаєчан, Дітройт, ЗСА 1980 року. — Друкарня «Київ», Торонто, Канада. — С. 517—521
  • Кіцик Е., Курис Г. Заставче // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. ISBN 966-528-197-6.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.