Заєльцовська (станція метро)

«Заєльцовська» (рос. Заельцовская) — кінцева станція Ленінської лінії Новосибірського метрополітену.

Заєльцовська
Загальні дані
Тип односклепінна мілкого закладення
Проєктна назва площа Калініна
Кількість 1
Тип острівна
Форма пряма
Довжина 100 м
Ширина 10 м
Дата відкриття 2 квітня 1992
Архітектор(и) Моржаков С. В.(рос.)
Інженер(и)-конструктор(и) Романов В. И.(рос.), Шапошников В. Д.(рос.), Кальян С. С.(рос.)
Будівельник(и) ТP-27 «Новосибірськметробуд»
Виходи до Червоний проспект, вул. Дусі Ковальчук, вул. Перевозчикова
Час відкриття 06:00
Час закриття 0:00
Ленінська лінія
Легенда
Заєльцовська
Гагарінська
ТЧ-1 Єльцовське
Червоний проспект
ССГ до Дзержинської лінії
Площа Леніна
Жовтнева
Річковий вокзал
Студентська
Площа Маркса
Площа Станіславського

Територіально станція розташована в Заєльцовському районі Новосибірська, під великим транспортним вузлом міста — площею Калініна.

Початковий пуск було заплановано на 1990, разом зі станціями «Гагарінська» і «Площею Маркса».[1] Проте, у зв'язку із перебоями з фінансуванням і постачанням матеріалів, урочисте відкриття відбулося тільки 2 квітня 1992[2],одночасно зі станцією «Гагарінська».

Вестибюлі

Проект станції передбачає два вестибюля (північний і південний). З платформою вестибюлі з'єднуються маршовими сходами і ескалаторами. Балюстради ескалатора виконані з нержавіючої сталі. Так як станція розташована на схилі заплави річки Єльцовка, тому південний, ближній до річки, вестибюль не має ескалаторів. Північний же вестибюль обладнаний 18-ти метровим тристрічковим ескалатором. Виходи південного вестибюля вбудовані в житлові будинки. Вхід і вихід пасажирів на станцію проводиться через чотири виходи, вбудованих у будинки і в окремо розташованих надземних павільйонах. Всі виходи станції дозволяють вийти на Площу Калініна і до Червоного проспекту.

Південний вестибюль станції веде до двох виходів — № 3 та № 4. Третій — до зупинки наземного транспорту, що йде в напрямку центру Новосибірська. Четвертий дозволяє вийти до ТДЦ «Європа», до зупинок наземного транспорту, що прямує в північному напрямку (у бік колишнього Міського аеропорту ) і в північно-східному напрямку (Міськлікарня, СГУПС , вул. Богдана Хмельницького).

Північний вестибюль станції пов'язаний з двома виходами: № 1 та № 2. Перший веде до вулиці Перевозчикова, а другий до приладобудівного заводу і до зупинки наземного транспорту, наступного в північному напрямку (у бік колишнього Міського аеропорту) і в північно-східному напрямку (Міська клінічна лікарня, СГУПС, вул. Богдана Хмельницького).

За проектом всі входи на станцію мали об'єднати одним єдиним кільцевим пішохідним переходом. Перехід передбачав проміжні виходи на вулицю Дусі Ковальчук — до зупинок наземного громадського транспорту. У підсумку ці переходи зведені не були — спорудження їх було витратним і у зв'язку з важкою економічною обстановкою.

У 2011 була проведена реконструкція входу № 1. У ході тримісячних робіт метрополітен обладнав павільйон пандусами (для інвалідів), над ним було змонтовано навіс. Також були встановлені камери спостереження та освітлення. А стіни та сходи входу оздоблені гранітом.

Технічна характеристика

Конструкція станції односклепінна мілкого закладення.

Колійний розвиток

Станція має колійний розвиток: 6 стрілочних переводів, перехресний з'їзд, 2 станційних колії для обороту та відстою потягів і 2 колії для відстою потягів. Станція використовується для нічного відстою поїздів.

Оздоблення

Платформа вистелена плитами червоного граніту. Колійним стінам додана увігнута циліндрична форма, вони оздоблені білим мармуром «коєлга».

У 2006-2007 роках реконструйовано освітлення станції з заміною світильників з концентричних ламп денного світла на сучасніші уніфіковані моделі із збереженням оригінальних металевих плафонів.

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.