Збаразький замок
Зба́разький за́мок — фортифікаційна оборонна споруда в місті Збараж Тернопільської області.
Збаразький замок | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Збаразький замок | ||||
49°40′00″ пн. ш. 25°46′20″ сх. д. | ||||
Статус | відкритий для огляду | |||
Країна | Україна | |||
Розташування | Збараж (Тернопільська обл ) | |||
Архітектурний стиль | Ренесанс, ранішнє Бароко | |||
Автор проєкту | Вінченцо Скамоцці | |||
Архітектор | Вінченцо Скамоцці | |||
Будівник | Андреа дель Аква, Г.ван Пеен (ймовірно) | |||
Засновано | 1631 | |||
Будівництво | 1626 — 1631 | |||
Стан | Ведеться постійний косметичний ремонт без реставрації. | |||
Ідентифікатори й посилання | ||||
Збаразький замок (Україна) | ||||
Збаразький замок у Вікісховищі |
Розташований трохи осторонь від центру міста, у парку, на так званій Замковій горі.
Старий замок
Перший Збаразький замок звів 1393 року князь Дмитро-Корибут на Княжій горі в нинішньому приміському селі Старий Збараж. Його зруйнували татари в 1474, 1598 роках.
Спорудження нового замку
Замок споруджено в 1626–1631 рр. за проектом італійського архітектора Вінченцо Скамоцці під керівництвом військового інженера Андреа дель Аква, ймовірно, Г. ван Пеена коштом Христофора Збаразького. Проект замку В. Скамоцці спочатку описав у трактаті «Про ідею універсальної архітектури» (інший переклад — «Ідея загальної архітектури», Венеція, 1615 р.), потім був втілений у Збаражі.
Замок у XVII столітті
Загальний вигляд замку середини XVII століття відтворений на гравюрі голландця Вільгельма Гондіуса. Збаразький замок квадратний у плані, зведений на пагорбі. Цоколь мурований із каменю, верх — із цегли, стіни обкладені тесаним пісковиком. Товщина стін 2-го поверху сягає 175 см, на рівні верхнього підвалу — 105 см. Укріплення було оточене ровом 40 м, валом шириною 23 м. Рів за допомогою гідротехнічної системи наповнювали водою. З кожного бастіону на кутах ходи вели до палацу.
Зі сходу фортецю оточували ліси, стави й болота, із заходу і півночі — високі береги річки Гнізна, з півдня — крутий яр. За початковим планом бічні сторони мали дорівнювати діагоналі квадрата, проведеного по осі головного фасаду.
Пізніші перебудови та руйнації
Влітку 1649 року коронне військо, укріпившись у таборі біля замку, витримало тривалу облогу козацько-селянського війська під проводом Б. Хмельницького і його союзників-татар. 1675 року фортецю пошкоджено турецько-татарською армією під проводом Ібраґіма-Шишмана.
Сучасний ансамбль замкових споруд склався протягом ряду пізніших перебудов. У середині XIX ст. тут працював цукровий завод, під керівництвом генерала Бема. 1896 року в замковому палаці відбулась пожежа. У 1920—1930-ті роки, організацією польських офіцерів запасу було здійснено відповідні роботи з відбудови замкового палацу, з подальшими планами по пристосуванню його під гімназію. Ці плани не вдалось завершити через початок Другої Світової війни в 1939 році.
Сучасність
Згодом — у 1984 році, тут відкрито молодіжний культурно-спортивний комплекс. За часів нової незалежності України, з 1994 року в палаці Збаразького замку розмістився краєзнавчий музей. У цьому ж році Збаразький замок став архітектурною пам'яткою, новоствореного Державного історико-архітектурного заповідника міста Збаража. В січні 2005 року заповіднику надано статус національного, з назвою: Національний заповідник «Замки Тернопілля», основним осередком якого став Збаразький замок.
Замок квадратний у плані, оточений з усіх боків болотами. Укріплення замку, які відображали найновіші досягнення європейського фортифікаційного мистецтва, складалися з казематових валів з ескарпами, чотирьох бастіонів і рову, який оточував весь замок.
На місці палацу — прямокутного в плані — раніше було внутрішнє подвір'я. Сам палац двоповерховий, кам'яний, потинькований, з характерними для ренесансу спрощеними формами. Головний вхід до будівлі підкреслює балкон на кам'яних консолях. Наріжні кути споруди прикрашені рустом. Дах із заломом.
Фасади казематів також виконані в ренесансних формах.
В'їзна вежа розташована на одній осі з парадним входом до палацу. П'ятигранні бастіони збереглись частково — на висоту куртини. В кожному з них були тунелі, що сполучали їх з казематами і замковим подвір'ям.
У повоєнний період в замку містилися карцери НКВС, де знищено десятки людей, тіла яких скидали до криниці на подвір'ї замку та заливали бетоном. На початку 1990-х років останки було перепоховано на цвинтарі місцевими мешканцями.
Від 1994 року 3баразький замок входить до комплексу споруд 3баразького державного історико-архітектурного заповідника.
Світлини
- Один із залів першого поверху
- Інтер'єр першого поверху
- Зал Козацької слави
- Органна зала
- Вітальня
- Один із залів другого поверху
- Інтер'єр другого поверху
Джерела
- Дуда І. Збаразький замок // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 633—634. — ISBN 966-528-197-6.
- Мороз В. Замки Тернопілля. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2009. — 176 с. — ISBN 978-966-07-1438-0.
Посилання
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Збаразький замок на YouTube (з висоти пташиного польоту) // Roman Pryshlyak. — 2014. — 28 вересня. | |
Збаразький замок на YouTube // 7chudes. — 2012. — 11 грудня. |
- Збаразький замок, 4К відео з дрона
- Збараж // Замки та храми України.
- Марина Гнатенко. «Шляхетні мури» // Український тиждень. — 2011. — 20 січня.
- Фортеця в Збаражі на фільмі з дрона (2018).
- Збаразький замок: історія, культура, туризм / Нац. заповідник «Замки Тернопілля» ; авт. проету О. Іванов. — Тернопіль: б. в., 2009. — 20 с.