Збарський Борис Ілліч

Бори́с Іллі́ч Зба́рський (Берл Елійович Збарський; 15 (26) липня 1885(18850726), Кам'янець-Подільський — 7 жовтня 1954, Москва) — російський радянський біохімік єврейського походження. Дійсний член Академії медичних наук СРСР (від 1944 року). Герой Соціалістичної Праці (1945).

Борис Ілліч Збарський
Народився 14 (26) липня 1885(1885-07-26)
Кам'янець-Подільський
Помер 7 жовтня 1954(1954-10-07) (69 років)
Москва
Поховання Новодівичий цвинтар
Місце проживання Москва
Країна Російська імперія,  СРСР
Національність єврей
Діяльність біохімік, політик
Alma mater Женевський університет і Санкт-Петербурзький державний університет
Галузь біохімія
Заклад Перший московський державний медичний університет імені І. М. Сеченова
Посада Член Всеросійської ради
Звання Академія медичних наук СРСР
Відомий завдяки: бальзамуванням тіла Леніна
Діти Збарський Лев Борисович
Нагороди

Біографія

Народився в єврейській сім'ї середнього достатку. Батько, Елій Давидович, служив у київського цукрозаводчика Бродського.

Хлопчика непогано підготували вдома, а коли йому виповнилося вісім років, віддали на навчання до міського училища. Провчившись там два роки, Борис восени 1895 року перевівся до Кам'янець-Подільської класичної гімназії.

1901 року мати повезла сина за кордон: у Відні професор Ейзельберг, а в Берні професор Еміль Теодор Кохер, який невдовзі, 1909 року, став лауреатом Нобелівської премії з медицини, оглянули хлопця з приводу «водянки» в паху, яку вважали ознаками туберкульозу. Після операції, зробленої Кохером, Борис із матір'ю повернувся до рідного міста.

1906 року Збарський склав іспит на атестат зрілості в Кам'янець-Подільській гімназії [1]. Але здобути вищу освіту на теренах Російської імперії євреям було непросто: їх до університетів приймали, але не більше від установленого відсотка. Тому Борис поїхав до Женеви, де вступив на природничий факультет університету. 1908 року він одружився зі студенткою Фанні Зільбергман — уродженкою Кам'янця-Подільського.

Пропуск, виданий професору Борису Збарському на право цілодобово відвідувати мавзолей Леніна

Брав участь у бальзамуванні тіл Володимира Ілліча Леніна (1924), Георгія Димитрова (1949). Був беззмінним директором лабораторії при мавзолеї Леніна.

Ув'язнення та смерть

1950 року був заарештований та звинувачений в тому, що написана ним брошура «Мавзолей Леніна», яку три роки поспіль (у 1944—1946 роках) видавав Політвидав, є політично шкідливою. Збарський хоч і прославляв у ній, як це тоді належало робити, Сталіна та «мудру політику партії», але, згідно з висновком експертів, не відобразив ролі Сталіна в дні Жовтневої революції. Збарського звинуватили ще в тому, що велич завдання бальзамування тіла Леніна він применшив описанням способів бальзамування в стародавньому Єгипті та повідомленням про розтин тіла Леніна. А згадування про те, що мозок Леніна був перевантажений роботою та перевтомлений, визнали наклепом на партію та на Сталіна, які начебто недостатньо піклувалися про вождя.

Могила Збарського

Крім того, Збарського звинуватили в «підривній роботі проти радянської влади та антирадянській агітації». Його звинуватили, зокрема, і в тому, що в розмові з другом і з дружиною він говорив, що Всеволод Вишневський у п'єсі «Незабутній 1919-й» перебільшив роль Сталіна.

Одним із пунктів звинувачення було те, що на прохання колективу Єврейського театру Збарський відновив понівечене обличчя «американського шпигуна» Соломонf Міхоелса — актора, режисера та директора Єврейського театру (тіло Міхоелса доставили в Москву з Мінська, де його збила вантажівка). А найважчим стало звинувачення в шпигунстві на користь Німеччини.

Збарський перебував у в'язниці майже два роки. Його випустили 30 грудня 1953 року. Невдовзі Збарського реабілітували та відновили в партії. Він не повернувся на роботу в мавзолей, а працював професором на кафедрі біохімії 1-го Московського медичного інституту.

Сили Збарського було підірвано. Йому потрібні були лікування та тривалий відпочинок. 7 жовтня 1954 року прямо на лекції помер від серцевого нападу. Поховано вченого в Москві на Новодівичому кладовищі (дільниця 4, ряд 15, могила 3).

Сім'я

Перша дружина Фанні Миколаївна Зільбергман (1884 — 1971). Син від першого шлюбу Ілля Борисович Збарський також став біохіміком.

Друга дружина Євгенія Борисівна Перельман (1900 — 1985). Діти — Фелікс-Лев, який став художником, і Віктор.

Увічнення пам'яті

17 лютого 1967 року в Кам'янці-Подільському Больничний провулок перейменовано на вулицю Збарського.

Примітки
  1. Випускники Кам'янець-Подільської гімназії 1883—1920(рос.)

Література

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.