Збірна Кабо-Верде з футболу

Збі́рна Ка́бо-Ве́рде з футбо́лу — представляє Кабо-Верде на міжнародних футбольних турнірах і в товариських зустрічах.

Кабо-Верде
Асоціація Федерація футболу Кабо-Верде
Тренер Руй Агуаш
Найкращий бомбардирЕлдон Рамуш (12)
Код ФІФАCPV
Місце в рейтингу ФІФАNR (16 вересня 2021)[1]
Домашня
Виїзна
Перший матч
 Гвінея-Бісау 2:0 Кабо-Верде 
(Гвінея-Бісау; 7 січня 1979)
Найбільша перемога
 Кабо-Верде 7:0 Макао 
(Аоминь; 6 жовтня 2006)
Найбільша поразка
 Сенегал 5:1 Кабо-Верде 
(Малі; 12 лютого 1981)
 Кабо-Верде 0:4 Гана 
(Прая, Кабо-Верде; 8 жовтня 2005)
Чемпіонат світу
Виступів —
Найвище досягнення—
Кубок африканських націй
Виступів 2 (вперше у 2013)
Найвище досягненнячвертьфінал, 2013

Історія

Острови Кабо-Верде здобули незалежність від Португалії в 1975 році. Першим виступом нової національної збірної на міжнародній арені був матч проти Гвінеї-Бісау в 1979 році в рамках Кубку Амілкар Кабрал, в якому збірна Кабо-Верде поступилася з рахунком 0:3.[2] федерація футболу Кабо-Верде була створена в 1982 році, а в 1986 році вона приєдналася до ФІФА.[3]

Кабовердійська діаспора, яка більш чисельна, ніж власне населення островів Кабо-Верде, є основним джерелом гравців для національної збірної. Більшість діючих футболістів збірної Кабо-Верде виступають за межами Кабо-Верде (в основному в Європі, але й також в Азії), а деякі з них народилися за межами островів.[4]

Частина гравців, які походять з Кабо-Верде, вирішили виступати за інші національні збірні. До цього списку належать Еліжеу, Нані, Осеану, Мануел Фернандеш, Роланду, Нельсон Маркуш, Жорже Андраде, Мігел, Сілвестре Варела, які вирішили виступати за Португалію; Мікаель Тавареш, Жак Фаті та Рікарду Фаті (Сенегал); Патрік Вієйра (Франція); Желсон Фернандес (Швейцарія); Генрік Ларссон (Швеція); Давід Мендеш да Сілва, Лерін Дуарте та Жерсон Кабрал (Нідерланди), а також Руї да Грасія Гомеш (Екваторіальна Гвінея), цей список можна й далі продовжувати.

Виступи в кваліфікації до Чемпіонатів світу з футболу та Кубку Африканських Націй

У 2013 році збірна Кабо-Верде вперше брала участь у Кубку африканських націй. Перша участь у відбірковому раунді до Чемпіонатів світу в 2002 році, в якому збірна Кабо-Верде вибула в першому раунді після того, як один матч зіграла у нічию, а в іншому зазнала поразки від Алжиру.[5]

У відбірковому етапі до чемпіонату світу 2006 року та Кубку Африканських Націй 2006 року, збірна Кабо-Верде вийшла до фінального раунду після своєї першої перемоги у відбірковому етапі до чемпіонату світу над збірною Свазіленду. У заключному турі, команда здивувала всіх своєю першою в історії виїзною перемогою над Буркіна-Фасо, але посіла п'яте місце в своїй групі і припинила боротьбу за право виходу до фіналу.[5]

Новий тренер збірної португалець Жоау ді Деуш запросив кілька нових гравців з європейських чемпіонатів для участі в кваліфікації до чемпіонату світу 2010 та Кубку африканських націй 2010.[4] Збірна Кабо-Верде посіла друге місце в своїй групі в другому раунді, випереджаючи Танзанію та Маврикій, але дозволила випередити себе збірній Камеруну, і не змогла пробитися до третього відбіркового раунду до чемпіонату світу. Найкращим бомбардиром збірної Кабо-Верде у відбіркових кампаніях став Жуліу Тавареш.

І, нарешті, збірна Кабо-Верде кваліфікувалася для участі у Кубку африканських націй 2013, після сенсаційної перемоги над Камеруном з рахунком 3:2 за сумою двох матчів.

Кубок африканських націй 2013

24 жовтня 2012 року, Кабо-Верде в Кубку африканських націй 2013 року потрапила до групи А, разом із Анголою, Марокко та господарями турніру Південною Африкою. Крім того, збірна Кабо-Верде грала матч-відкриття турніру на ФНБ-Стедіум в Йоганнесбурзі, проти Південної Африки 19 січня 2013 року. Потрапивши до четвертого кошику при жеребкуванні групового етапу, Кабо-Верде насправді мав найвищий рейтинг ФІФА серед інших команд своєї групи, займаючи 51-е місце в рейтингу, за ними розташовувалися Марокко (71-е), Південна Африка (72-е) та Ангола (83-є). Збірна Кабо-Верде також мала 10-те місце в рейтингу ФІФА, одну з найвищих позицій в рейтингу національних збірних з зони КАФ на той час.

Збірна Кабо-Верде зіграла внічию з ПАР (0:0) в першому матчі турніру, після чого розписала нічию з рахунком 1:1 зі збірною Марокко. В тому матчі у складі Кабо-Верде відзначився Платіні, це дозволило збірній повести в рахунку на початку матчу. Однак збірна не зупинилася на цьому, і здобула свою першу перемогу, у фінальних частинах Кубків африканських націй, проти збірної Анголи, яку вони обіграли з рахунком 2:1 (незважаючи на ранній автогол капітана збірної Кабо-Верде Нанду Марія Невеша), наприкінці матчу по одному разу у воротах суперників голами відзначилися Фернанду Варела та Елдон Рамуш, таким чином, отримавши право зіграти в чвертьфіналі Кубку африканських націй.

2 лютого 2013 року, збірна Кабо-Верде зустрілася з Ганою на стадіоні Нельсон Мандела Бей в місті Порт-Елізабет (чвертьфінал турніру). Збірна Кабо-Верде зіграла хороший матч, здійснили 16 ударів по воротах збірної Гани (в свою чергу Гана відповіла 8 разів), 7 пострілів у площину воріт (Гана відповіла 2 рази), Кабо-Верде виявилися особливо небезпечною зі стандартних положень, проте воротар збірної Гани Абдул Дауда здійснив декілька фантастичних сейвів та зберіг власні ворота «сухими», більше того, на 54-й хвилині матчу гравець збірної Гани Вакасо Мубарак реалізував пенальті, а потім на останніх хвилинах матчу (90+5') відзнвчився вдруге, таким чином збірна Гани перемогла в матчі з рахунком 2:0 та вийшла до півфіналу турніру, а для збірної Кабо-Верде виступ на Кубку африканських націй 2013 року було завершено.[6]

Кубок африканських націй 2015

15 жовтня 2014 року Кабо-Верде стала першою з двох держав, що кваліфікувалися для участі в Кубку африканських націй 2015, разом з Алжиром, приєдналися до країни-господарки Екваторіальної Гвінеї після домашньої перемоги над Мозамбіком з рахунком 1:0.[7] Команда, під керівництвом новопризначеного тренера Руй Агуаш, зайняв цю посаду після відставки Лусіу Антунеша, збірній потрібно було зайняти одне з двох перших місць, суперниками по групі у Кабо-Верде були Мозамбік, Нігер та Замбія.[8] 15 листопада 2014 року Кабо-Верде забезпечила собі перше місце в своїй групі, завершивши кваліфікацію на першому місці в групі F, перемігши вдома Нігер з рахунком 3:1, хоч збірній і залишилося зіграти в кваліфікації ще один матч.[9]

Потрапивши до 3 кошика, 3 грудня 2014 року Кабо-Верде у фінальній частині турніру потрапили до групи В разом із Замбією, Тунісом та ДР Конго. 18 січня 2015 року Кабо-Верде зіграла свій перший матч проти Тунісу на стадіоні «Нуево Естадіо де Ебебіїн». Матч завершився з нічийним рахунком 1:1, в тому матчі Хелдон Рамуш на 78-й хвилині матчі зрівняв рахунок з пенальті. Через чотири дні Кабо-Верде зіграло внічию з рахунком 0:0 з ДР Конго, цей результат залишав шанси на продовження турнірної боротьби для обох збірних, при умові вдалої гри в останньому матчі.[10]

26 січня 2015 року Кабо-Верде знову зустрілася зі Замбією, обидві команди, в залежності від результату іншого матчу між Тунісом і ДР Конго, і того, що вони переможуть суперника мали шанс пройти далі, але матч закінчився з рахунком 0:0, в результаті чого Кабо-Верде і Замбія вибули з подальшої боротьби в Кубку.[11] Незважаючи на тропічний шторм та 26 мм опадів у вигляді зливи, збірна Кабо-Верде не поступилася в ДР Конго ні в очному протистоянні, ні за кількістю набраних очок, але поступилася за різницею забитих та пропущених м'ячів, і, таким чином, вибула з турніру. Продемонструвавши хорошу фізичну підготовку, збалансовану та дисципліновану гру в обороні, команда змогла забити лише один м'яч у ворота суперників, але вийшовши вже вдруге поспіль до групового етапу фінальної частини Кубків Африканських націй, команда в усіх матчах на цьому турнірі так і залишилася непереможною.[12][13]

Інші турніри та пам'ятні матчі

За свою історію збірна Кабо-Верде перемогла у двох міжнародних турнірах: в Кубку Амількара Кабрала в 2000 році та в Лусофонських іграх 2009. У 2006 році збірна також виграла бронзові медалі на Лусофонських іграх.

2 листопада 2002 року збірна Кабо-Верде вперше в своїй історії у товаристському поєдинку зустрілася з не африканською збірною, збірною Люксембургу, і розписала в тому матчі нічию. 4 вересня 2009 року в іншому товариському поєдинку зустрілася зі збірною Мальти та перемогла з рахунком 2:0. 24 травня 2010 року збірна Кабо-Верде зіграла товариський поєдинок з основним складом збірної Португалії, який завершився нульовою нічиєю.[14] На даний час Португалія займає третє місце в рейтингу ФІФА, а збірна Кабо-Верде — 117-те.[15] 31 березня 2015 року відбулася друга товариська зустріч між збірними Португалії та Кабо-Верде, цього разу збірна Португалії святкувала перемогу з рахунком 2:0.[16]

Стадіон

Команда для своїх домашніх матчів використовує стадіон «Ештадіу да Варжеа». Він знаходиться в столиці країни, місті Прая, на острові Сантьягу. Стадіон відкрили в 2006 році, він вміщує 10 000 уболівальників.

У 2014 році було відкрито новий стадіон «Ештадіу Насьйонал ді Кабу Верді», який здатен вмістити 15 000 уболівальників. 15 жовтня 2014 року на новому стадіоні команда кваліфікувалася для участі в своєму другому Кубку африканських націй, здолавши з рахунком 1:0 збірну Мозамбіку, та стала першою серед інших команд, які кваліфікувалися для участі в фінальній частині КАФ.

Кубок світу
Чемпіонати світу з футболу
Рік Раунд Позиція Іг В Н П ЗМ ПМ
1930 —
1974		 До здобуття країною незалежності в 1975 році
1978 —
1982		 Не була країною-членом ФІФА
1986 —
1998		 Не брала участі
2002 —
2014		 Не пройшла кваліфікацію
2018 Змагаються
2022 Змагаються
Загалом 0/20 0 0 0 0 0 0

Кубок Африки
Виграних кубків: 0
Виступів на Кубку: 2
Рік Місце Рік Місце Рік Місце Рік Місце
1957Не брала участі 1976Не брала участі 1994Не пройшла кваліфікацію 2012Не пройшла кваліфікацію
1959Не брала участі 1978Не брала участі 1996Знялися зі змагань 2013Чвертьфінал
1962Не брала участі 1980Не брала участі 1998Не брала участі 2015Груповий етап
1963Не брала участі 1982Не брала участі 2000Не пройшла кваліфікацію 2017 Не пройшла кваліфікацію
1965Не брала участі 1984Не брала участі 2002Не пройшла кваліфікацію 2019 Не пройшла кваліфікацію
1968Не брала участі 1986Не брала участі 2004Не пройшла кваліфікацію 2021 1/8 фіналу
1970Не брала участі 1988Не брала участі 2006Не пройшла кваліфікацію
1972Не брала участі 1990Не брала участі 2008Не пройшла кваліфікацію
1974Не брала участі 1992Не брала участі 2010Не пройшла кваліфікацію

Склад збірної

Нинішній склад збірної

Нижче наведено склад збірної для участі в кваліфікації до Кубку африканських націй 2017 року напередодні матчів зі збірною Марокко 26 та 29 березня 2016 року.[17][18]

№ Поз. Гравець Дата народження (вік) Ігри Голи Клуб
1ВР Вожинья 3 червня 1986 (35 років) 23 0 Зімбру (Кишинів)
1ВР Іван Сомада 3 березня 1996 (25 років) 0 0 Жил Вісенте
1ВР Нілсон 0 0 Байрру
2ЗХ Жеже 24 лютого 1988 (33 роки) 24 1 Ароука
2ЗХ Карлітуш 23 квітня 1985 (36 років) 22 0 Омонія
2ЗХ Стівен Фортеш 17 квітня 1992 (29 років) 1 0 Гавр
2ЗХ Кай 5 січня 1988 (34 роки) 9 0 Університатя (Крайова)
2ЗХ Фернанду Варела 26 листопада 1987 (34 роки) 38 0 Стяуа
2ЗХ Стопіра 20 травня 1988 (33 роки) 18 0 Відеотон
2ЗХ Тіагу Алмейда 13 вересня 1990 (31 рік) 1 0 Белененсеш
3ПЗ Бабанку 27 липня 1985 (36 років) 43 3 Ештуріл
3ПЗ Карлуш Ліма 20 вересня 1983 (38 років) 16 0 Зімбру (Кишинів)
3ПЗ Нуну Роша 25 березня 1992 (29 років) 9 0 Університатя (Крайова)
3ПЗ Жаміру Монтейру 23 листопада 1993 (28 років) 0 0 Камбюр
3ПЗ Марку Соареш 16 червня 1984 (37 років) 31 0 АЕЛ
3ПЗ Стеніу 6 червня 1988 (33 роки) 5 0 Черно море
4НП Елдон Рамуш 14 листопада 1988 (33 роки) 36 12 Ріу Аве
4НП Раян Мендеш 8 січня 1990 (32 роки) 24 5 Ноттінгем Форест
4НП Одаїр Фортіш 31 березня 1987 (34 роки) 22 4 Реймс
4НП Жуліу Таваріш 19 листопада 1988 (33 роки) 14 1 Діжон
4НП Гарі Мендеш 27 листопада 1990 (31 рік) 10 2 ПАОК
4НП Кука 2 серпня 1989 (32 роки) 10 0 Ріу Аве
4НП Жерсон Кабрал 3 січня 1991 (31 рік) 0 0 Твенте
4НП Рікарду Гомеш 18 грудня 1991 (30 років) 1 0 Насьонал
4НП Зе Луїш 24 січня 1991 (31 рік) 13 2 Спартак (Москва)

Останні виклики в збірну
Поз. Гравець Дата народження (вік) Ігри Голи Клуб Останній виклик
2ЗХ Джефрі Фортіш 22 березня 1989 (32 роки) 4 0 Дордрехт v.  Марокко 23 березня 2016 Попередній
2ЗХ Нівалду Такс 10 липня 1988 (33 роки) 20 0 Теплице v.  Марокко 23 березня 2016 Попередній
2ЗХ Кікі Баллак 18 травня 1990 (31 рік) 0 0 Марфа v.  Марокко 23 березня 2016 Попередній
3ПЗ Тоні Варела 13 червня 1986 (35 років) 26 1 Ель-Джахра v.  Марокко 23 березня 2016 Попередній
3ПЗ Тун Таваріш 12 червня 1987 (34 роки) 2 0 Орієнтал (Лісабон) v.  Марокко 23 березня 2016 Попередній
3ПЗ Платіні 16 квітня 1986 (35 років) 15 2 Політехніка Тімішоара (1921) v.  Марокко 23 березня 2016 Попередній
4НП Джаніні 21 березня 1991 (30 років) 20 6 Сантос Лагуна v.  Марокко 23 march 2016 Травмований
  • Травмований Гравець пропустив через травму
  • Попередній Попередній склад збірної

Досягнення
  • Кубок Амількара Кабрала:
    • Чемпіон: 2000
    • Фіналіст: 2007
    • Третє місце: 1995
  • Лусофонські ігри
    • Золота медаль: 2009
    • Бронзовий призер: 2006

Тренери збірної (починаючи з 2003 року)
  • Оскар Дуарте (xxxx–03)[19]
  • Карлуш Альхінью (2003—2006)[20]
  • Жозе Руй (2006)[21][22]
  • Рікарду да Роша (2007)[22][23]
  • Жоау Ді Деуш (2008—2010)[24]
  • Лусіу Антунеш (2010—2013)[25]
  • Бету та Мен Раміреш (2014, тимчасово)[26]
  • Руй Агуаш (2014—2016)[27]
  • Бету (2016–)

Примітки
  1. The FIFA/Coca-Cola World Ranking. FIFA. 16 вересня 2021. Процитовано 16 вересня 2021.
  2. Кортні, Барі (5 липня 2006 року). Острови Кабо-Верде – Таблиця міжнародних матчів футбольної збірної. RSSSF. Процитовано 27 липня 2010 року.
  3. Острови Кабо-Верде. FIFA.com. Процитовано 27 липня 2010 року.
  4. Іноземний контингент форсує збірну Кабо-Верде. FIFA. 21 травня 2010 року. Процитовано 27 липня 2010 року.
  5. Острови Кабо-Верде: Профіль збірної. ФІФА. Процитовано 27 липня 2010 року.
  6. Гана - Острови Кабо-Верде 2–0. Soccerway.com. Процитовано 2 лютого 2013 року.
  7. Фінал кваліфікації до КАФ 2015: Алжир, Кабо-Верде кваліфікувалися, Замбія та Нігерія отримує шанс продовжити боротьбу, а Уганда зазнає невдачі. Kawowo Sports. Архів оригіналу за 22 березня 2016. Процитовано 16 жовтня 2014 року.
  8. Руй Агуаш має намір вивести збірну на КАН 2015. Sapo Desporto. Процитовано 16 жовтня 2014 року.
  9. Кабо-Верде на останок розчавили Нігер. SuperSport. Процитовано 16 листопада 2014 року.
  10. Кабо-Верде завдає удар увідповідь Тунісу. FIFA.com. Процитовано 26 січня 2015 року.
  11. Кабо-Верде 0:0 ДР Конго. BBC. Процитовано 26 січня 2015 року.
  12. Кубок Африканських націй 2015: Група B — як це було. BBC. Процитовано 26 січня 2015 року.
  13. Кабо-Верде 0–0 Замбія, Кубок Африканських націй 2015: Проливні дощі в другій половині тайму створили майже неможливі умови для проведення матчу, через що обидві команди не змогли подолати груповий етап турніру. Daily Mail. Процитовано 26 січня 2015 року.
  14. Репортаж: Португалія - Кабо-Верде – міжнародний товариський матч – ESPN Soccernet. Soccernet.espn.go.com. 24 травня 2010 року. Процитовано 19 квітня 2012 року.
  15. Рейтинг ФІФА серед чоловічих футбольних збірних станом на 7 квітня 2016 року
  16. Португалія 0 Кабо-Верде 2. BBC Sport. 31 березня 2015 року. Процитовано 2 квітня 2015 року.
  17. Нілсон — єдиний уродженець островів Кабо-Верде у складі національної футбольної збірної. Архів оригіналу за 3 квітня 2016. Процитовано 12 квітня 2016.
  18. Кабо-Верде планує запросити до збірної гравців з 16 країн. Архів оригіналу за 3 квітня 2016. Процитовано 12 квітня 2016.
  19. Футбол: Оскар Дуарте очолює націрнальну збірну замість Травадореша. Sapo Noticias. 8 жовтня 2009 року. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 17 жовтня 2014 року.
  20. Тренер збірної Кабо-Верде Альхінью йде у відставку. ESPN Soccernet. Ройтерс. 5 січня 2006 року. Процитовано 28 червня 2010 року.
  21. Зе Руй призначений тренером збірної Кабо-Верде. BBC. 3 травня 2006 року. Процитовано 28 липня 2010 року.
  22. Збірна Кабо-Верде офіційно оголосила ім'я нового головного тренера. BBC. 22 листопада 2006 року. Процитовано 28 липня 2010 року.
  23. Ді Деуш став головним тренером збірної Кабо-Верде. MTN Football. 22 листопада 2006 року. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 22 березня 2008 року.
  24. Футбольна федерація нічого не знає про дострокову відставку головного тренера збірної. Asemana. 25 липня 2010 року. Архів оригіналу за 27 квітня 2016. Процитовано 28 липня 2010 року.
  25. Лусіу Антунеша представлено як нового головного тренера футбольної збірної. Asemana. 25 липня 2010 року. Архів оригіналу за 18 липня 2011. Процитовано 29 липня 2010 року.
  26. Лусіу антунеша представлено новим головним тренером національної футбольної збірної. BBC Sport. 15 лютого 2014 року. Процитовано 16 жовтня 2014 року.
  27. Руй Агуаш новий головний тренер збірної Кабо-Верде. DN Desporto. 6 серпня 2014 року. Процитовано 16 жовтня 2014 року.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.