Зеравшан (річка)
| Зеравшан | |
|---|---|
 | |
| 39°28′06″ пн. ш. 70°29′30″ сх. д. | |
| Витік | Зеравшанський хребет Паміру |
| • координати | 39°28′06″ пн. ш. 70°29′30″ сх. д. |
| • висота, м | бл. 5 600 м |
| Гирло | — |
| • координати | 39°33′21″ пн. ш. 63°52′08″ сх. д. |
| Басейн | — |
| Країни: |
 Таджикистан Узбекистан |
| Прирічкові країни: |
Таджикистан Узбекистан |
| Довжина | 877 км |
| Площа басейну: | 17 700 км² |
| Середньорічний стік | 162 м³/с |
| Притоки: | Fan Daryad, Kshtutd, Mogiyondaryad і Siyob riverd |
| Ідентифікатори і посилання | |
| GeoNames | 1161916 |
| |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Зеравша́н (тадж. Зарафшон, від перс. زرافشان «золотоносна»; також Зерафшан, Зарафшан, у верхів'ї — Матча) — безстічна річка у Середній Азії; протікає в Таджикистані й Узбекистані — територіями з багатою історичною та культурною традицією.
Загальні характеристики
Довжина річки — 877 км, площа басейну — 17 700 км².
Живлення — переважно снігове і льодовикове (Зеравшанський льодовик).
Пересічний показник витрат води — 162 м³/с: від 38,3 м³/с у січні до 464 м³/с у липні.
Географія протікання
Зеравшан бере свій початок на Зеравшанському хребті Паміру, протікає територією Таджикистану на 300 км західніше до Пенджикента, перетинаючи кордон з Узбекистаном, повертає на північний захід, створює унікальну оазу, у якій розташоване велике місто Самарканд. У середній течії розпадається на два рукави — Акдар'ю і Карадар'ю. Зрошуючи великі посушливі території, минаючи місто Каттакурган, тече до міста Навої та повертає на південний захід, а проходячи через Бухару та Каракуль, зникає в пустелі, трохи не діставшись свого давнього гирла на річці Амудар'ї.
Каналом Екскіанхор Зеравшан сполучається з річкою Кашкадар'я.
У пониззі річки споруджено Аму-Бухарський канал, що поєднує її з Куюмазарським водосховищем, озерами Тудакуль, Денгізкуль, споруджено Каттакурганське водосховище.
Історія та значення
Про поселення людей в басейні Зеравшану, завдяки археологічним розкопкам, відомо від доби неоліту — тут була давня стоянка людей Заманбобо на відстані 27 км на північний захід від міста Каракуль, городища Саразм (IV—ІІ тис. до н. е.), Хазарасп (II—III ст.ст.), Кумушкент (I—V ст.ст.).
Стародавній Самарканд був заснований близько 700-го року до н. е. на берегах річки.
Назва річки перського походження вказує на знання про річковий пісок із вмістом золота у верхів'ї річки вже за давнини. Давні греки у своїх писаннях, імовірно, згадували річку під назвою Polytimetus.
Попри те, що Зеравшан менш велика і відома річка, ніж Амудар'я та Сирдар'я, вона має не менш важливе господарське значення, зокрема іригаційне.
Джерела та посилання
- Бартольд В.В. К Истории Орошения в Туркестане. // Собрание соч., том 3, М., 1965 (рос.)
- Barthold V.V. Turkestan Down to the Mongol Invasion, L., 1968 (англ.)
- Robert Lewis «Early Irrigation in West Turkestan» Annals of the Association of American Geographers Vol.56 №.3 (Sept. 1966), стор. 467–491 (англ.)
- Edgar Knobloch Beyond the Oxus, L., 1972 (англ.)
- Водний маршрут Зеравшаном на www.skitalets.ru (рос.)