Зиков Олександр Олександрович
| Зиков Олександр Олександрович | |
|---|---|
| Народився |
4 серпня 1922 Київ, Українська СРР, СРСР |
| Помер |
18 грудня 2013 (91 рік) Одеса, Україна |
| Країна |
 СРСР →  Україна |
| Діяльність | математик, викладач університету |
| Alma mater | Нижньогородський державний університет імені М. І. Лобачевського (1945) |
| Галузь | Теорія графів |
| Заклад | МФТІ, Московський авіаційний інститут, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова і Одеський національний морський університет |
| Звання | професор |
| Ступінь | доктор фізико-математичних наук |
| Науковий керівник | Новіков Петро Сергійовичd |
Зиков Олександр Олександрович (нар.4 серпня 1922, Київ — † 18 грудня 2013, Одеса) — радянський і український вчений-математик, педагог, професор, знаний фахівець у галузі теорії графів.
Молоді роки
Олександр Олександрович Зиков народився у Києві 4 серпня 1922 року в сім'ї інженера-технолога, який згодом став професором Горьківського політехнічного інституту.[1]
У 1939 О. О. Зиков склав екстерном іспити за курс середньої школи і вступив на фізико-математичний факультет Горьківського державного університету, який закінчив у 1945 році. У воєнні роки, будучи студентом, він також працював на оборонному заводі у Горькому і паралельно з університетом навчався також на історико-теоретичному відділенні музичного училища.
У 1945–1947 працював асистентом Горьківського університету і навчався в аспірантурі Московського державного університету.
Після аспірантури викладав в Одеському державному університеті і Одеському інституті інженерів морського флоту (1950–1952).
Наукова діяльність
Після захисту кандидатської дисертації працював у Москві доцентом Московського авіаційного та Московського фізико-технічного інститутів (1952–1958).
З 1958 року Олександр Олександрович працює у Новосибірську. У 1964 році захищає докторську дисертацію. Оскільки теорія графів на той час в СРСР була явищем новим і викликала неприйняття у математиків класичного напряму, ВАК призначив повторний захист дисертації у Математичному інституті ім. В. А. Стеклова, який пройшов успішно. Враховуючи педагогічний досвід Олександра Олександровича, йому відразу присвоїли звання професора.
Ще працюючи в Новосибірську О. О. Зиков організував перший в країні семінар з теорії графів, доповіді на якому спочатку носили реферативний характер. З 1962 року семінар стає дослідницьким.
У 1969 році О. О. Зиков видає класичну працю «Теорія кінцевих графів».
З 1968 року О. О. Зиков працює професором кафедри вищої математики Одеського інституту інженерів морського флоту і з 1969 року організовує свої широко відомі науково-дослідні семінари з дискретної математики. Всього було проведено більше 30 циклів знаменитого одеського семінару, в якому брали участь в тому числі і зарубіжні фахівці. За результатами семінарів виходили збірники доповідей.
Згодом Олександр Олександрович працював за межами України — у 1976–1982 роках викладав у Кишинівському університеті, а в 1982–1988 — у Самаркандському.
Після виходу на пенсію проживав в Одесі. Помер 18 грудня 2013 року.[2]
Пам'ять
Його називають українським Ейлером, а його ім'я внесене до 10-го тому Енциклопедії сучасної України і до Морської енциклопедії.[3]
Примітки
- В Одессе скончался известный математик(рос.)
- Умер легендарный одесский ученый Александр Зыков Архівовано 24 грудня 2013 у Wayback Machine.(рос.)
- Ушел из жизни профессор математики Зыков Александр Адександрович (видео) Архівовано 24 грудня 2013 у Wayback Machine.(рос.)
Література
- А. А. Зыков. Теория конечных графов. Новосибирск — Наука, Сиб. отд-ние. — 1969.
- А. А. Зыков. Теория графов. Итоги науки. Алгебра. — М.: ВИНИТИ — 1963.
- А. А. Зыков. Основы теории графов. — М.: Наука — 1987.