Зимогір'я

Зимогі́р'я — місто районного значення у Слов'яносербському районі Луганської області.

Зимогір'я
Герб Зимогір'я
Основні дані
Країна  Україна
Область Луганська область
Район Слов'яносербський
Код КОАТУУ: 4424510300
Засноване 1645
Статус міста з 1961 року
Населення 9807 (01.01.2017)[1]
Площа 8,56 км²
Поштові індекси 93742
Телефонний код +380-6473
Координати 48°35′ пн. ш. 38°56′ сх. д.
Водойма р. Лугань
Відстань
Найближча залізнична станція Зимогір'я
До районного центру
 - залізницею  км
 - автошляхами 42 км
Міська влада
Рада Зимогір'ївська міська рада
Адреса 93740, м. Зимогір'я, вул. Свободи, 3

Зимогір'я у Вікісховищі

Карта
Зимогір'я
Зимогір'я

Відстань до Луганська залізницею 36 км, шосейними шляхами — 42 км.

Видобування кам'яного вугілля (шахта «Черкаська» ДП «Луганськвугілля»). Збагачувальна фабрика, цегляний завод, залізнична станція.

Географія

Розташований по обидва боки річки Лугань (притока Сіверського Дінця) за 15 кілометрів від районного центру (Слов'яносербська). Залізнична станція Зимогір'я на лінії Лиман Родакове. Зі сходу на захід простягнувся на 17 кілометрів, з півдня на північ — на 8 кілометрів. Площа 49,5 кв.км. Сусідні населені пункти: села Хороше і Петровеньки (вище за течією Лугані) на північному заході, Новогригорівка і Сміле на півночі, Степове, Довге і селище Слов'яносербськ на північному сході, села Новодачне, Суходіл, Красний Луч і Замостя (нижче за течією Лугані) на сході, селища Родакове, Біле, Юр'ївка на південному сході, Лотикове і Михайлівка на півдні, село Петрівка, селища Криворіжжя, Лозівський, Карпати на південному заході, Яснодольськ на заході.

Історія

У XVII сторіччі на місці селища існував зимівник Кальміуської паланки Війська Запорозького Низового, що згадується як «Черкаський Брід на річці Лугані».

Село Черкаський Брід 1645 р., селище Черкаське 1764 р., смт Черкаське 1938 р., с-ще Зимогір'я 1956 р.

За даними на 1859 рік у казенному селі Слов'яносербського повіту Катеринославської губернії мешкало 1892 особи (926 чоловіків та 966 жінок), налічувалось 226 дворових господарств, існувала православна церква[2].

Станом на 1886 рік у селі, центрі Черкаської волості, мешкало 1755 осіб, налічувалось 295 дворів, існували православна церква та 2 лавки[3].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2823 осіб (1433 чоловічої статі та 1390 — жіночої), з яких 2785 — православної віри[4].

Під час війни на сході України місто потрапило до зони бойових дій. Зимогір'я було зайняте терористами з серпня 2014 року[5].

Населення

За даними перепису 2001 року населення міста становило 11 212 осіб, з них 59,62 % зазначили рідною українську мову, 39,43 % російську, а 0,95 % — іншу[6].

Відомі люди

Уродженці міста:

Примітки

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 2244) (рос. дореф.)
  3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  4. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-63)
  5. Бойовики ЛНР зайняли Зимогір'я та тероризують місцевих мешканців
  6. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua

Джерела та література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.