Біле (смт)
Бі́ле — селище міського типу в Україні, у Алчевській міській громаді, Алчевського району Луганської області, Розташоване на річці Білій (притока Лугані), на шляху Луганськ — Дебальцеве, за 3 км на захід від залізничної станції Збірна. Знаходиться на тимчасово окупованій території України.
| смт Біле | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Луганська область |
| Район/міськрада | Алчевський район |
| Рада | Білівська селищна рада |
| Код КАТОТТГ: | |
| Основні дані | |
| Засноване | 1705 |
| Статус | із 1938 року |
| Площа | 5 км² |
| Населення | ▼ 6352 (01.01.2018)[1] |
| Густота | 1270,4 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 92015 |
| Телефонний код | +380 6436 |
| Географічні координати | 48°29′37″ пн. ш. 39°02′12″ сх. д. |
| Водойма | р. Біла |
| Відстань | |
| Найближча залізнична станція: | Збірна |
| До станції: | 4,6 км |
| До райцентру: | |
| - залізницею: | 35 км |
| - автошляхами: | 21 км |
| До обл. центру: | |
| - автошляхами: | 22,8 км |
| Селищна влада | |
| Адреса | 92014, смт Біле, вул. Леніна, 1 |
| Голова селищної ради | Науменко Віталій Петрович |
| Карта | |
  Біле | |
 Біле | |
 | |
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області» увійшло до складу Алчевської міської громади [2]
Засноване 1705 року. 7073 мешканців.
У межах селища 2 вугільні шахти, 3 кар'єри (по видобуванню пісковика, мергелю, крейди).
Середня й початкова школи, школа робітничої молоді, 2 клуби.
Історія
У XVIII сторіччі на місці селища існував зимівник Кальміуської паланки Війська Запорозького Низового, відомий як «Займище Біле», що згадується від 1705 року.
За даними на 1859 рік у казенному селі Слов'яносербського повіту Катеринославської губернії мешкало 1768 осіб (885 чоловіків та 883 жінок), налічувалось 236 дворових господарств, існували православна церква та завод, проходило 2 щорічних ярмарки[3].
Станом на 1886 рік в селі, центрі Біловської волості, мешкало 1948 осіб, налічувалось 238 двори, існували православна церква, школа, лавка, відбувалось 2 щорічних ярмарки[4].
22 серпня 2014 року терористи обстріляли підрозділ 1-ї танкової бригади, загинули солдати Максим Андрейченко й Микола Лущик.
Див. також
- Сутоган
Примітки
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2018 року (PDF)
- Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 22 лютого 2022.
- Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 2224) (рос. дореф.)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
Джерела
- Облікова картка
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
- Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.