Біле (смт)

Бі́ле селище міського типу в Україні, у Алчевській міській громаді, Алчевського району Луганської області, Розташоване на річці Білій (притока Лугані), на шляху Луганськ Дебальцеве, за 3 км на захід від залізничної станції Збірна. Знаходиться на тимчасово окупованій території України.

смт Біле
Країна  Україна
Область Луганська область
Район/міськрада Алчевський район
Рада Білівська селищна рада
Код КАТОТТГ:
Основні дані
Засноване 1705
Статус із 1938 року
Площа 5 км²
Населення 6352 (01.01.2018)[1]
Густота 1270,4 осіб/км²
Поштовий індекс 92015
Телефонний код +380 6436
Географічні координати 48°29′37″ пн. ш. 39°02′12″ сх. д.
Водойма р. Біла
Відстань
Найближча залізнична станція: Збірна
До станції: 4,6 км
До райцентру:
 - залізницею: 35 км
 - автошляхами: 21 км
До обл. центру:
 - автошляхами: 22,8 км
Селищна влада
Адреса 92014, смт Біле, вул. Леніна, 1
Голова селищної ради Науменко Віталій Петрович
Карта
Біле
Біле

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області» увійшло до складу Алчевської міської громади [2]

Засноване 1705 року. 7073 мешканців.

У межах селища 2 вугільні шахти, 3 кар'єри (по видобуванню пісковика, мергелю, крейди).

Середня й початкова школи, школа робітничої молоді, 2 клуби.

Історія

У XVIII сторіччі на місці селища існував зимівник Кальміуської паланки Війська Запорозького Низового, відомий як «Займище Біле», що згадується від 1705 року.

За даними на 1859 рік у казенному селі Слов'яносербського повіту Катеринославської губернії мешкало 1768 осіб (885 чоловіків та 883 жінок), налічувалось 236 дворових господарств, існували православна церква та завод, проходило 2 щорічних ярмарки[3].

Станом на 1886 рік в селі, центрі Біловської волості, мешкало 1948 осіб, налічувалось 238 двори, існували православна церква, школа, лавка, відбувалось 2 щорічних ярмарки[4].

22 серпня 2014 року терористи обстріляли підрозділ 1-ї танкової бригади, загинули солдати Максим Андрейченко й Микола Лущик.

Див. також

  • Сутоган

Примітки

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2018 року (PDF)
  2. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 22 лютого 2022.
  3. Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 2224) (рос. дореф.)
  4. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)

Джерела


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.