Златко Гасанбегович

Гасанбегович — єдиний в уряді мусульманин. Він — прихильник теорії, яка розглядає слов'ян-мусульман Боснії і Герцеговини як ісламізованих хорватів. Відомий своєю позицією на захист людського життя, активно обстоює заборону абортів. Заявами про те, що католицька церква — єдиний державотворчий інститут хорватського народу, спонукав лівих спробувати заблокувати його призначення міністром. Златко відомий також ідеєю, що автохтонні мусульманські громади Європи мають бути союзниками католиків в обороні традиційних цінностей.[18]

В юності він був членом ультраправої Хорватської чистої партії права, а в 2015 році вступив у правоцентристський Хорватський демократичний союз.[19] 8 травня 2015[20] під час шоу «Otvoreno» Хорватського радіотелебачення Гасанбегович заявив, що в основі хорватської конституції не антифашизм. «Хорватська війна за незалежність — єдина війна у XX столітті, з якої хорвати вийшли справжніми переможцями, та єдина основа, на якій потрібно будувати Хорватію. Привиди і гобліни минулого спричинятимуть постійний розбрат і нескінченні дебати. Антифашизм це не основа Хорватії, а банальність, яка не має жодних підстав у конституційному тексті, не згадуючись ніде.»[21] Заступник спікера парламенту і професор конституційного права Роберт Подольняк від правлячої партії Міст незалежних списків, серед багатьох інших, заявив, що антифашизм — це справді основа Конституції Хорватії.[22] Гасанбегович сказав, що його зауваження про антифашизм були пов'язані з тоталітарною спадщиною Соціалістичної Федеративної Республіки Югославії та тітоїзмом:[23] «Всі, хто зловживає поняттям антифашизму, яке може бути хистким, як це добре відомо історикам, знають, що цьому поняттю можуть приписуватися різні значення. Сталін, Тіто, Пол Пот, а також генерал США Паттон були антифашистами. Всім відомо, що це були різні люди. Ми не говоримо про абстрактний антифашизм, а про конкретну югославську комуністичну тоталітарну спадщину.» [24]

Коли 22 січня 2016 року Гасанбеговича було призначено міністром культури, частина широкого загалу, здебільшого працівники культури, висловили невдоволення головним чином через його коментарі про антифашизм та відсутність у нього досвіду в управлінні культури. Громадянська ініціатива «Платформа 112» у день обрання нового уряду провела перед парламентом акцію протесту, закликаючи депутатів парламенту голосувати проти Кабінету Тихомира Орешковича через Гасанбеговича.[25][26][27] Інші, такі як Хорватський Гельсінський комітет, відхилили звинувачення проти нового міністра як безпідставні.[28] Гасанбегович сказав, що протест не опирався ні на які факти, а базувався на вибірковому використанні його різних заяв. Він також заперечував, що коли-небудь був членом Хорватського визвольного руху, заснованого фашистським диктатором часів Другої світової війни Анте Павеличем.[24][22]

Ставши міністром культури, Гасанбегович заявив, що не потрібно продовжувати державне фінансування будь-яких некомерційних ЗМІ.[29] Міжнародна та Європейська федерації журналістів солідаризувалися зі своїми філіями у Хорватії — Спілкою хорватських журналістів і Профспілкою хорватських журналістів (Sinoh), які засудили це рішення, а також розпуск Гасанбеговичем наприкінці свого строку повноважень Експертного комітету з питань неприбуткових ЗМІ.[30]

За новим бюджетом на 2016 рік, уряд Хорватії припинив фінансування певних культурних проєктів і некомерційних ЗМІ, яке Гасанбегович назвав «вибитими грошима», додавши, що гроші платників податків більше не будуть розподілятися непрозорим чином ні для лівих, ні для правих ЗМІ.[31]

• Muslims in Zagreb, 1878-1945; Doba utemeljenja, Medžlis Islamske zajednice u Zagrebu-Institut društvenih znanosti Ivo Pilar, Zagreb, 2007.
• Yugoslavian Muslim Organisation 1929-1941 (In War and Revolution 1941-1945); Bošnjačka nacionalna zajednica za Grad Zagreb i Zagrebačku županiju-Institut društvenih znanosti Ivo Pilar-Medžlis Islamske zajednice u Zagrebu, Zagreb, 2012.