Знак Максим Олександрович

Народився і виріс у Мінську, у 1999—2004 навчався на юридичному факультеті Білоруського державного університету, закінчив аспірантуру.[4]

2007 року заснував юридичну компанію «ЮрЗнак», 2009 року захистив дисертацію на тему «Диспозитивність договірної відповідальності в цивільному праві», отримав ступінь кандидата юридичних наук. У варшавському Університеті Козьмінського (Польща) отримав ступінь магістра бізнес-адміністрування.

2013—2015 року навчався в Бізнес-школі ІПМ. З 2011 року є доцентом юридичного факультету Білоруського державного університету, де веде курс «Господарське право» в MBA Інституту бізнесу БДУ[5].

Під час виборів президента в Білорусі 2020 року, став юристом у штабі кандидата в президенти Віктора Бабарика. Коли 14 липня ЦВК Білорусі відмовив Бабарику в реєстрації, Знак подав скаргу до Верховного суду Біолрусі, але у суді відмовили її приймати[6].

15 серпня Знак разом з Ольгою Ковальковою почав створювати Координаційну раду Білорусі, 18 серпня став членом президії ради[7].

20 серпня Знака разом з Сергієм Дилевським, лідером страйкового комітету МТЗ, було викликано до Слідчого комітету Білорусі для допиту в рамках кримінальної справи, відкритої проти Координаційної ради[8].

26 серпня Знак супроводжував Світлану Алексієвич на допит у Слідчому комітеті, де вона відмовилася давати свідчення і її було відпущено.

8 вересня вночі Знак перестав виходити на зв'язок, після чого, 9 вересня його адвокат Дмитро Лаєвський заявив, що Знака повторно викликали на допит до Слідчого комітету[9]. Того ж дня стало відомо, що Знак став фігурантом справи про можливе «захоплення влади» в Білорусі, його звинуватили у «публічних закликах до захоплення влади чи силової зміни конституційного ладу країни»[10]. Знака було взято під варту[11].

10 вересня спільною заявою дванадцяти організацій, серед яких Правозахисний центр «Вясна», Білоруська асоціація журналістів, Білоруський Гельсінський комітет, Білоруський ПЕН-центр, був визнаний політичним в'язнем[12][13]. 11 вересня «Amnesty International» визнала Знака в'язнем сумління[14]. 14 вересня шефство над політичним в'язнем взяв Сергій Лагодинський, депутат Європейського парламенту[15][16].

18 вересня Максим почав голодування на знак протесту проти арешту[17], 28 вересня він припинив голодувати, поступово відновлюючи прийом їжі[18].

Станом на 21 січня 2021 року перебував у СІЗО-1 в Мінську[19].

6 вересня 2021 року Мінський обласний суд засудив Марію Колесникову та Максима Знака до 11 та 10 років ув'язнення відповідно, визнавши винними за трьома статтями КК РБ: ч. 3 ст. 361 (заклики до дій проти національної безпеки), ч. 1 ст. 357 (змова з метою захоплення державної влади неконституційним шляхом), ч. 1 ст. 361-1 (створення екстремістського формування і керівництво ним)[20]. Колесникову мало бути направлено для відбуття покарання до колонії загального режиму, а Знака — посиленого[21].

• Премія Міжнародної асоціації юристів за внесок у захист прав людини (2021)[22]

Володіє білоруською, німецькою, російською та англійською мовами.