Золотарьов Василь Андрійович

У 1883—1892 роках навчався в інструментальному класі Придворної співацької капели в Санкт-Петербурзі у професора П. А. Краснокутського (скрипка) та А. К. Лядова (контрапункт). У 1893—1898 роках займався композицією у М. О. Балакірєва. У 1898—1900 роках продовжив навчання в Санкт-Петербурзької консерваторії в класі вільного твору Н. А. Римського-Корсакова. Потім почав викладання в Придворній капелі. Клас В. А. Золотарьова тут закінчили А. В. Богатирьов, М. С. Вайнберг, Б. Д. Гібалін, К. Ф. Данькевич, М. І. Паверман.

У 1905 році покинув С.-Петербург, з 1908 по 1918 рік працював в Московській консерваторії. У 1918 році, як професор, поїхав викладати в Ростов-на-Дону, потім — в Краснодар (1920—1924) і Одесу (1924—1926; учні: Олександр Коган, Костянтин Данькевич, Володимир Фемеліді, Яків Файнтух та ін). З 1926 по 1931 рік — викладач Київського музично-драматичного інституту імені М. В. Лисенка.

З 1931 по 1933 працював у Свердловську в музичному технікумі імені П. І. Чайковського, де організував перший на Уралі клас композиції. Тут його учнями були Борис Гібалін, П. П. Подковиров і Георгій Носов. У 1933 році Золотарьов переїхав до Мінська, де по 1941 рік викладав у Білоруській консерваторії. Тут він написав симфонію «Білорусія» (1934).

У нього вчилися Л. О. Половинкін, А. Г. Свєчніков, М. Ю. Крошнер, Д. О. Лукас, В. В. Оловніков та ін.

• Золотарьов Василь Андрійович // Українська музична енциклопедія. Т. 2: [Е – К] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 162.