Коган Олександр Лазарович

Олександр Лазарович Ко́ган (нар. 3 грудня 1895, Одеса пом. 1 травня 1980, Ленінград) український радянський композитор, музикознавець і педагог, професор з 1948 року; член Спілки радянських музик України з 1937 року.

Коган Олександр Лазарович
Зображення
Основна інформація
Дата народження 3 грудня 1895(1895-12-03)
Місце народження Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія
Дата смерті 1 травня 1980(1980-05-01) (84 роки)
Місце смерті Ленінград, РРФСР, СРСР
Громадянство Російська імперія і Україна
Професії композитор, музикознавець, музичний педагог
Освіта Одеська музична академія (1925)
Вчителі Золотарьов Василь Андрійович і Малишевський Вітольд Йосипович
Відомі учні Красотов Олександр Олександрович

Біографія

Народився 3 грудня 1895 року в місті Одесі (нині Україна). 1925 року закінчив Одеську консерваторію (клас композиції Вітольда Малишевського, Василя Золотарьова).

Після здобуття музичної освіти став одним із організаторів і викладачем музичного училища (з 1933 року Одеська середня спеціалізована музична школа-інтернат імені П. С. Столярського). У 19331937 роках займав в ній посаду заступника директора. Одночасно з 1932 року викладав в Одеській консерваторії. В роки німецько-радянської війни з 1941 по 1944 рік працював викладачем і завідувачем з навчальної частини Куйбишевського музичного училища.

З 1944 по 1976 рік знову викладав в Одеській консерваторії: у 19451950 роках — декан теоретичного факультету; у 19511968 роках — завідувач кафедрою теорії музики. Серед учнів — музикознавці В. Шип, О. Красотов, В. Алексєєв, Й. Дорфман.

1977 року виїхав до Ленінграда, де і помер 1 травня 1980 року.

Творчість

Твори;

  • для симфонфчного оркестру — поема «Одеса» (1946), «Легенда» (1967), дві увертюри (1952, 1954);
  • для оркестру народних інструментів — «Дніпро» (1949), Увертюра (1963);
  • Струнний квартет (1950), два дитячі квартети (1931, 1935);
  • для двох скрипок та віолончелі — Andante Пам'яті Леніна (1931);
  • Фортепіанне тріо (1947);
  • для скрипки й фортепіано — дві сонатини (1950, 1952);
  • для домри й фортепіано — Сонатина (1970);
  • п'єси для фортепіано; хори, пісні.

Автор:

  • «Учебника сольфеджио» (Одеса, 1930—1931, выпуски. 1–3);
  • «Хрестоматии для гармонического анализа» (Одеса. 1933);
  • «Пособия для развития слуховых навыков» (Одеса, 1935—1946, выпуски 1–4).

Література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.